Чи зобов’язаний кандидат декларувати майно членів сім’ї, про яке він необізнаний — ВП ВС
Декларант не мусить нести особисту відповідальність за дії інших осіб, зокрема і членів своєї сім’ї, про які він не був обізнаним та не мав змоги дізнатися, навіть вчинивши дії, спрямовані на отримання інформації.
На цьому наголосила Велика палата Верховного Суду, залишаючи без змін рішення Касаційного адміністративного суду у справі №990/123/24, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі переможниця конкурсу звернулася з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, у якому просила, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 14.03.2024 №334/дс-24. Ним їй було відмовлено в наданні рекомендації про призначення на посаду судді Малиновського районного суду м.Одеси. Серед іншого, через те, що кандидат не надала достовірні та обґрунтовані пояснення щодо придбання автомобіля за явно заниженою вартістю її чоловіком, а також щодо недекларування доходів чоловіка та отриманих нею подарунків.
ВККС уважала, що обов’язок кандидата на посаду судді зазначати інформацію про вартість нерухомого майна та грошових зобов’язань члена її сім’ї є безальтернативним. Тобто комісія оцінила незазначення у деклараціях таких відомостей як помилку (недбалість). Водночас, за оцінкою ВП ВС, «в об’єктивно можливому обсязі не аргументувала, яким чином за описаної ситуації, коли чоловік позивачки скористався своїм правом не повідомляти їй інформацію про його доходи, витрати і грошові зобов’язання, поведінка позивачки чи її ставлення до заповнення цих відомостей, принаймні зі змісту її пояснень, відрізняються від добросовісного виконання свого обов’язку».
Крім того, ВП ВС не знайшла підстав дійти висновку, що законодавство, яке врегульовує відносини у процедурі добору на посаду судді місцевого суду, в питанні переліку критеріїв доброчесності, якими має керуватися ВККС, передбачає безальтернативний обов’язок кандидата при заповненні декларації зазначати абсолютно всю інформацію, яка стосується членів його сім’ї, незалежно від того, чи надали вони таку інформацію та чи мав він можливість отримати цю інформацію з відкритих джерел.
Зважаючи на це ВП ВС дійшла висновку, що спірне рішення ВККС не містить належного мотивування того, що помилки, яких припустилася позивач при заповненні декларацій, мають характер недобросовісної (неусвідомленої) помилки, а саме її недбалого ставлення до обов’язку щодо подання відповідної декларації, або що позивачка мала намір приховати інформацію про отримані від її батьків подарунки та про майнові права її чоловіка.
З огляду на це, ВП ВС погодилася із рішенням КАС про те, що спірне рішення ВККС не відповідає критеріям обґрунтованості, визначеним ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, що є достатньою підставою для визнання його протиправним і скасування.