Позовна давність, оскарження ППР і майновий поручитель — дайджест ВП ВС

Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат і 3% річних можуть бути заявлені без обмеження останніми трьома роками, що передували подачі позову, якщо позовна давність за ними не спливла станом на 2.04.2020.

На це звернула увагу Велика палата Верховного Суду, скасувавши попередні рішення у справі №903/602/24 в частині відмови у стягненні 3% річних та ухваливши в цій частині нове рішення про задоволення позову, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі ВП ВС врахувала законодавчі зміни і дійшла висновку, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 2.04.2020, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30.06.2023 — на строк дії карантину, а надалі до 29.01.2024 — на строк дії воєнного стану), а з 30.01.2024 перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Тому ВП ВС констатувала: оскільки в цій справі станом на 2.04.2020 позовна давність не спливла, то звернення до суду з позовними вимогами про стягнення інфляційних втрат і 3% річних, нарахованих за період із 2.04.2017 до 1.04.2024, тобто без обмеження останніми трьома роками, що передували подачі позову, є обґрунтованим.

Крім цього, до дайджесту практики ВП ВС, який охоплює рішення, внесені до ЄДРСР у липні 2025 року включені кілька інших правових висновків. Зокрема, щодо спорів, які виникають:

із земельних правовідносин (щодо належного способу захисту прав власника ділянки, яка передана на підставі договору оренди, строк якого після його попередньої пролонгації на момент звернення з позовом до суду закінчився, справа №910/2389/23);

із податкових правовідносин (щодо строків звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення після процедури їх адміністративного оскарження, справа №500/2276/24);

із договірних правовідносин (щодо застосування стст.1281, 1282 ЦК до правовідносин кредитора та спадкоємців майнового поручителя, який не є боржником за основним зобов’язанням, справа №761/382/21).

Закон і Бізнес