Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Приписи розд. II Інструкції №1452/735 щодо огляду на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки ТЗ застосовуються лише до процедури проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння.
На це звернула увагу Велика палата Верховного Суду під час розгляду справи №990SCGC/9/25, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі суддя просив скасувати рішення ВРП «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 09 жовтня 2024 року № 2955/3дп/15-24 про притягнення судді Деснянського районного суду міста Чернігова Особи 1 до дисциплінарної відповідальності» від 28.01.2025 №127/0/15-25.
Аналізуючи обставини дисциплінарної справи, ВП ВС зазначила, що приписи ст.266 КпАП, якщо їх застосовувати без системного зв’язку з приписами Порядку №1103 й Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС, МОЗ від 9.11.2015 №1452/735, зареєстрованим у Мін’юсті 11.11.2015 за № 1413/27858, а також не враховувати мету адміністративної відповідальності за ст.130 КпАП і процедур, встановлених задля фіксації відповідних правопорушень, справді можуть допускати таке буквальне тлумачення, за якого огляд водія із використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу поліцейський проводить у випадку кожного виду сп’яніння, а не тільки алкогольного.
Проте ВП ВС наголосила, що приписи розд.II Інструкції №1452/735 щодо огляду на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу застосовуються лише до процедури проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння, а до процедури проведення огляду на стан наркотичного сп’яніння незастосовні.
Водночас високі судді зауважили, що визначені у ст.283 КпАП вимоги до змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення не звільняють суд від обов’язку дати відповіді на питання, наведені у ст.280 КпАП, і належно мотивувати постанови, щоби не виникало підстав для сумнівів у тому, що всі обставини та докази суд оцінив у сукупності.
Натомість суддя при винесенні постанови про закриття провадження у справі в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення не навів мотивів неприйняття доданих до протоколу доказів, а також своєї позиції щодо обов’язку працівників патрульної поліції пропонувати водію, в якого виявлено ознаки наркотичного сп’яніння, пройти огляд з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, що, за висновком судді, свідчить про недотримання встановленого працівниками поліції порядку огляду водія на стан наркотичного сп’яніння.
Отже, ВП ВС констатувала, що ВРП у спірному рішенні правильно виснувала про обґрунтованість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, застосувавши до нього найм’якіше дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.