Набувальна давність, платне навчання і обов’язкова частка у спадщині — огляд КЦС

Право власності на службове житло не може бути набуте за набувальною давністю, оскільки проживання в ньому як члена сім'ї працівника на підставі ордера не є безтитульним і добросовісним володінням.

На це звернув увагу Касаційний цивільний суд у справі, залишаючи без змін попередні рішення у справі №643/13004/23, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі особа звернувся із позовом до Державної митної служби про визнання права власності на квартиру, посилаючись на те, що він добросовісно (на підставі ордера) заволодів чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти квартирою. не маючи іншого житла у власності чи користуванні. Квартиру утримує в належному стані, проводить ремонти та сплачує за комунальні послуги, тому вважає, що має право на набуття права власності на квартиру за набувальною давністю.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову.

Своєю чергою, КЦС нагадав, що згідно зі ст.344 ЦК особа, яка добросовісно, відкрито та безперервно володіє чужим нерухомим майном протягом 10 років, може набути право власності за набувальною давністю за рішенням суду. Проте володіння за договором чи ордером виключає таку можливість, оскільки в такому разі особа володіє майном не як власник.

У цій справі позивач почав проживати у спірній квартирі, власником якої є ДМСУ, як член сім’ї особи, якій вона була передана у користування на підставі ордера як службова. А саме по собі тривале користування квартирою, її утримання та проведення ремонтів не є підставою для набуття права власності за набувальною давністю.

Крім цієї справи, до огляду практики КЦС за липень 2025 року включено низку інших правових висновків. Зокрема, у спорах, що виникають із земельних правовідносин, зауважено, що укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди після спливу строку його дії без дотримання встановленої законом процедури не може вважатися правомірним поновленням договору та є підставою для визнання такої угоди недійсною.

У спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, зазначено: якщо договором про надання освітніх послуг передбачено кілька етапів навчання (теоретичний та практичний), а також право замовника на відмову від занять до їх початку з поверненням сплачених коштів, то замовник має право відмовитися від продовження навчання до початку кожного з етапів.

У спорах, що виникають із спадкових правовідносин, вказано, що при визначенні розміру обов’язкової частки у спадщині враховуються лише спадкоємці, які є живими на час відкриття спадщини. Якщо один із спадкоємців першої черги помер до відкриття спадщини, він не враховується при визначенні розміру обов’язкової частки.

Щодо застосування норм процесуального права КЦС зазначив, що дитина, яка досягла 14 років, але не була залучена як сторона або третя особа у справі про позбавлення батьківських прав і не пред’являла самостійного позову, не має права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки таке рішення не вирішує питання про її права, свободи, інтереси та обов’язки в розумінні ст. 352 ЦПК.

Закон і Бізнес