Судовий процес щодо оздоровчих виплат працівникам АТ «Укрзалізниця» триває
АТ «Укрзалізниця» всіляко намагається призупинити розгляд справи, аби відтермінувати ухвалення справедливого рішення судом.
Запровадження воєнного стану в Україні суттєво змінило як трудовий ландшафт країни, так і трудове законодавство: коли на час війни права працівників обмежені, а роботодавців навпаки розширені. Але будь-які обмеження не виключають важливість та необхідність дотримання чинних законодавчих норм та принципу верховенства права. Один із прикладів правозастосовної практики в сфері трудового права стосується виплат матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам акціонерного товариства «Укрзалізниця».
Згідно з положеннями Галузевої угоди працівникам галузі залізничного транспорту гарантовано виплату матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірах, визначених колективними договорами, але не менше 30% тарифної ставки (посадового окладу). Конкретний розмір такої допомоги для працівників визначений відповідними колективними договорами, укладеними між підрозділами «Укрзалізниці» та профспілковими організаціями цих підрозділів.
14 березня 2022 року, невдовзі після початку повномасштабних бойових дій, правління АТ «Укрзалізниця» ухвалило рішення про призупинення виплат, передбачених Галузевою угодою та колективними договорами. Хоча норма ст.11 закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яка передбачає тимчасове призупинення окремих положень колдоговорів, набула чинності лише з 24.03.2022.
Таким чином рішення АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 було прийняте без належного юридичного підґрунтя. Цю позицію підтвердив і Верховний Суд у справі №211/7338/23, визнавши таке рішення незаконним. І хоча ця справа стосувалася лише одного працівника «Укрзалізниці», проте це рішення є важливим кроком у встановленні незаконності дій роботодавця.
У червні 2024 року АТ «Укрзалізниця» в односторонньому порядку ухвалило нове рішення, яким фактично повторно зупинило дію положень колективних договорів про виплату оздоровчої допомоги. Водночас було встановлено «єдиний мінімальний розмір» такої допомоги — 30% посадового окладу. Такий підхід викликає серйозні правові сумніви, адже Галузева угода встановлює саме мінімальний гарантований рівень допомоги. Більшість колективних договорів в АТ «Укрзалізниця» передбачають значно вищі суми виплат, які тепер були необґрунтовано знижені.
Крім того, законодавча можливість тимчасового призупинення дії окремих положень колективних договорів, передбачена статтею 11 згаданого Закону, вимагає наявності об’єктивних підстав, зокрема неможливості виконання роботодавцем відповідних зобов’язань. При цьому на момент ухвалення рішення АТ «Укрзалізниця» продовжувало отримувати дохід, що ставить під сумнів наявність причинно-наслідкового зв’язку між воєнним станом і неможливістю виконання умов колективних договорів.
Варто зазначити, що чинне законодавство не передбачає можливості односторонньої зміни умов колективного договору роботодавцем. Будь-яке коригування таких норм повинно відбуватися лише за погодженням або щонайменше за попередніми консультаціями із профспілковими органами.
У зв’язку з цим у вересні 2024 року Профспілка залізничників і транспортних будівельників України подала відповідний судовий позов до АТ «Укрзалізниця».
Примітно, що в грудні 2024 року, після зміни керівництва АТ «Укрзалізниця», ухвалено окреме рішення про часткове поновлення виплат оздоровчої допомоги за 2022 рік. Однак ці виплати, за наявною інформацією, охопили лише 24% працівників, які працювали в зазначений період. Станом на серпень 2025 року питання щодо виплат за період з 2023 року та наступні періоди так і залишається невирішеним.
Ба більше, показовим є те, що після подання до суду окресленого судового позову АТ «Укрзалізниця» почало вживати дії, що мають ознаки зловживання процесуальними правами. Так, з боку Укрзалізниці було подано цілу низку процесуальних документів, які за своїм змістом та наведеним обґрунтуванням є подібними.
Зокрема було подано заяву й клопотання про залишення позовної заяви без руху, двічі заявлялось клопотання про закриття провадження, а також письмові пояснення, в яких вкотре містилося прохання закрити провадження в справі. Своєю чергою, подання фактично однотипних документів явно не сприяє ефективному розгляду справи, а навпаки ускладнює його.
При цьому на момент подачі окремих процесуальних документів частину з них суд вже розглянув й обґрунтовано відхилив, визнавши їх безпідставними. Попри це АТ «Укрзалізниця» продовжує активно використовувати процесуальні механізми не стільки з метою захисту власної позиції по суті спору, скільки для затягування розгляду справи. Через подачу необґрунтованих клопотань підготовче провадження в справі триває уже майже рік. Така поведінка суперечить принципу добросовісності в цивільному судочинстві та свідчить про намагання відтермінувати ухвалення справедливого рішення судом.
Розгляд справи в суді триває. Адвокати юридичної фірми GOLAW, які представляють інтереси профспілки в судовому процесі, переконані, що справедливість буде відновлена, а принцип верховенства права реалізований.