Як війна змінила цивільний процес, розповів адвокат
.
Повномасштабна війна актуалізувала проблему цивільного процесу: якщо одна зі сторін мобілізована, справа має бути зупинена. Це стосується навіть розлучень, аліментів чи спадщини. Верховний Суд намагається знайти баланс, але наскільки вдало?
Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НААУ.
Про цю проблему зокрема розповів голова Комітету НААУ з цивільного права та процесу Олег Простибоженко під час інтерв’ю про головні виклики цивільного права і процесу в умовах війни та роль комітету у підтримці адвокатів. Спілкування з журналістом відбулося в рамках серії подкастів «Розмови в комітетах».
Адвокат пояснив, що ЦПК прямо вимагає зупиняти справи, де учасник мобілізований і проходить службу у ЗСУ. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 251 суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Раніше ця норма фактично не застосовувалась, а після повномасштабного вторгнення виникли проблемні ситуації, як от:
неможливість розлучитися, якщо один із подружжя на фронті;
зупинка справ про аліменти, що ставить під удар права дітей;
труднощі зі спадковими спорами.
О.Простибоженко нагадав, що Верховний Суд кілька разів змінював підхід: від буквального застосування до спроб «витлумачити» норму через підтвердження перебування на бойовій посаді. Але єдиної й сталої практики досі немає. Хоча йдеться про «суперрезонансні» справи, які безпосередньо зачіпають базові права громадян. На його думку, остаточне вирішення цієї проблеми можливе лише після завершення війни або ж у разі вступу України до ЄС, де діють ефективні механізми міжнародного виконання рішень.