Коли думка ШІ не може братися до уваги як доказ тлумачення договору — ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
ШІ може бути корисним та допоміжним інформативним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити ні суддю, ні принципи належності, допустимості та достовірності доказів, передбачені гл.5 ГПК.
На це звернув увагу Касаційний господарський суд, залишаючи без змін попередні рішення у справі №925/496/24, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі Уманська міська рада звернулася з позовом до ТОВ «Епіцентр К» про внесення змін до договору оренди землі в частині збільшення орендної плати з 4,2 до 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та зобов’язання здійснити її перерахунок.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задоволено частково, а саме внесено зміни до договору оренди землі.
У касаційній скарзі ТОВ, зокрема, наголошувало на тому, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про дослідження електронних доказів. Йдеться про відповіді двох штучних інтелектів — Grok та ChatGPT — щодо підтвердження буквального трактування пп.6 п.23 договору, який, на думку товариства не є безумовною істотною умовою, яка слугувала підставою для одностороннього внесення змін до договору оренди в частині змін ставки оренди за рішенням міськради.
У цій частині колегія КГС наголосила, що технологію слід використовувати лише для підтримки та посилення верховенства права. Технологія може використовуватися тільки для підтримки й допомоги судам і суддям у належному управлінні та визначенні проваджень. Ухвалення рішень має, явно чи неявно, здійснюватися лише суддями. Це не можна делегувати або виконувати за допомогою технології, судова автономія повинна поважатися.
Натомість у справі, що розглядалася, учасник використовує технологію штучного інтелекту не як засіб сприяння здійсненню належного правосуддя, а навпаки — з метою заперечення (ставлення під сумнів, оскарження) вже зроблених судом висновків.
Також КГС наголосив, що відповіді штучного інтелекту не визнаються як джерело достовірної науково доведеної інформації, тому відхилення судом клопотання про їх дослідження як доказу є правомірним.