Чи може банк вимагати 3% річних з боргу, який не стягнуто за рішенням суду, скаже ВП ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Якщо з боржника рішенням суду стягнуто суму основного боргу, то таке зобов’язання вже не є натуральним, а тому кредитор має право на отримання сум, передбачених ст.625 ЦК.
Таку думку висловила колегія суддів Касаційного цивільного суду, передаючи справу №754/511/23 на розгляд Великої палати ВС, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі ПАТ «АБ «Укргазбанк» звернулося до суду з позовом до особи про стягнення 3% річних. Банк зазначав, що рішенням суду від 5.07.2011 з неї стягнуто заборгованість за кредитом у сумі понад $153 тис., пеню та штраф за невиконання умов договору щодо обов’язку страхування предмета іпотеки. Проте фактично заборгованість за кредитним договором не погашена, а рішення суду не виконано.
Суд першої інстанції. з висновком якого погодився апеляційний суд, в позові відмовив повністю, вважаючи, що у відповідача відсутній обов’язок у грошовому зобов’язанні за договором позики через сплив часового проміжку, наданого законом для пред’явлення виконавчого листа до виконання. Тому вважав, що відсутні правові підстави для стягнення можливого похідного зобов’язання, передбаченого ст.625 ЦК.
Своєю чергою, колегія суддів КЦС зазначила, що чинне законодавство не пов’язує припинення зобов’язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових рішень про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов’язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК.
Оскільки таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст.625 ЦК виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов’язання, підтвердженого судовим рішенням, до моменту його повного виконання і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Натомість колегія суддів КГС у постанові від 22.08.2024 у справі №916/735/23 сформулювала інший правовий висновок — якщо судовим рішенням вже стягнуто з боржника суму боргу, проте стягувач вичерпав можливість пред’явлення виконавчого документа до виконання і такий документ на виконанні не перебуває, зобов’язання вважається натуральним. Отже, стягнення з боржника сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК, неможливе.
З метою формування єдиної практики щодо вирішення питання про стягнення сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК, за обставин наявності судового рішення, яке не може бути звернене до виконання, ВП ВС постановила ухвалу про прийняття справи №754/511/23 до розгляду та призначила слухання на 24 вересня 2025 року.