Життя в маленькій квартирі не здається таким обмеженим, якщо у відкритому доступі є і майданчик для вечірок, і город, і дитячі кімнати.
У Відні оренда квартир коштує приблизно на третину дешевше, ніж у Брюсселі, і майже на 70% нижче, ніж у Парижі. Як досягла цього австрійська столиця?
Річ у тім, що житловий фонд, який субсидується містом у Відні, налічує більше 400 тис. квартир при населенні в 2 млн осіб, пише «Закон і Бізнес».
Вартість оренди соціальних квартир помітно варіюється залежно від типу будівлі, її «прописки» в тому чи іншому районі та самої квартири, але в середньому становить 450 євро на місяць.
Щоб отримати квартиру в соціальному житлофонді, потрібно бути старше 17 років і на момент подання документів щонайменше два роки прожити у Відні. Громадянам Австрії надають перевагу, але на соціальне житло можуть претендувати і громадяни інших країн ЄС, офіційно визнані біженці та володарі посвідки на проживання країни ЄС зі «стажем» щонайменше 5 років.
Мабуть, єдиний «соціальний» критерій, за яким відбирають нових мешканців, — рівень їхнього доходу. Але ці межі далеко не жорсткі. Так, квартиру на одну людину можуть отримати всі, чий дохід нижчий за 5 прожиткових мінімумів. Як зазначають експерти, до цієї категорії потрапляють близько 75% жителів. Крім того, муніципальні служби відбирають людей, які з великою ймовірністю вважатимуть Відень своїм будинком на довгі роки, а не перевалочним пунктом.
Процес отримання соціальної квартири трохи нагадує пошук пари через шлюбну агенцію. Потенційний квартиронаймач повинен зареєструватися на сайті Віденського центру житлових консультацій, або звернутися до нього особисто. Спершу треба розповісти про себе: надати документи, що підтверджують відповідність критеріям (вік, громадянство, дохід) та розповісти про свою життєву ситуацію в анкеті. Там вказується, наприклад, хто планує жити у квартирі крім заявника, бажаний тип квартири (скажімо, двокімнатна з балконом) та район, а також наскільки терміново потрібне житло.
Зареєструвавшись у такий спосіб, людина отримує Віденський житловий сертифікат, який дає право претендувати на соціальне житло. Потім заявнику можна розпочати пошук конкретних квартир у каталозі Віденського центру житлових консультацій. Можна подавати заявку на квартири або комплекси, що сподобалися, а можна чекати, коли чиновники самі підберуть квартиру.
Кожну заяву чиновники розглядають індивідуально та беруть до уваги не лише формальні критерії, а й, наприклад, професію заявника, яка вказується на підтвердження доходів.
Людина може отримати квартиру вже через пару місяців після реєстрації свого житлового сертифіката, яка може прочекати в черзі кілька років. Багато залежить від життєвої ситуації претендента (тим, кому справді ніде жити, намагаються піти назустріч та прискорити процес) і від того, який тип квартири та в якому районі він шукає. Користувачі Reddit пишут, що квартиру з хорошим ремонтом у Відні можна прочекати 9 років.
Якщо орендар (скажімо, студент без постійного доходу) отримав соціальне житло, а потім його дохід збільшився, його не виселятимуть через те, що він перестав підходити за цим критерієм. Міська влада дає можливість мешканцям самостійно вирішувати, коли соціальна квартира стане їм тісною. Бо умови там далеко не люксового рівня.
Ще одна візитна картка соціального житлофонду — громадська пральня для всіх мешканців комплексу. Пральних машинок у квартирах немає.
Міський демпінг не дозволяє «задерти» ціну оренди ринкових квартир. У Відні 40-45% всього житла ізольовано від ринку. У результаті в 2023 році, згідно з дослідженням Deloitte, середні ціни на орендоване житло у Відні були на 35% нижчими, ніж у Брюсселі і на 68% — ніж у Парижі.
На відміну від багатьох інших європейських мегаполісів, Відень не дозволяє мешканцям викуповувати соціальне житло у держави.
Будинки із соціальним житлом розташовані по всьому місту — від околиць до центру. А у 2019 році у Відні ввели нове правило зонування, згідно з яким у забудовах площею понад 5000 м2 житлової площі дві третини має бути житлом, що субсидується.