Неправосудне рішення, стрілянина вдома та вилучення оригіналів документів — огляд ККС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, за відсутності доказів умисного характеру таких порушень, свідчить про наявність у діях судді лише дисциплінарного проступку.
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, залишаючи без змін попередні судові рішення у справі №571/832/17, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі суддя місцевого суду обвинувачувалась в підбурюванні адвоката до складання і видачі завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, вчинене повторно, та постановленні завідомо неправосудне рішення.
Суди попередніх інстанцій виправдали обвинувачену в зв’язку з недоведеністю в її діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27, ч.3 ст.358, ч.1 ст.375 КК. Зокрема, місцевий суд констатував, що твердження судді про її непричетність до кримінальних правопорушень не спростовуються наданими стороною обвинувачення доказами, а зводяться до численних процесуальних порушень судді під час провадження у цивільній справі.
ККС погодився, що порушення суддею норм ЦПК могло обумовлюватися рівнем її професійної компетенції тощо. У будь-якому разі такі твердження не перевірені та не спростовані беззаперечними доказами, а твердження сторони обвинувачення у цій частині фактично є припущеннями.
Водночас суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, за результатом дослідження письмових доказів, наданих стороною обвинувачення, установив, що певні письмові докази є недопустимими з підстав порушення процедури доступу до них.
Тож колегія суддів ККС зазначила, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що наявними доказами підтверджується лише факт істотних порушень суддею норм процесуального права.
Крім цієї справи, в огляд практики ККС за червень 2025 року включено низку інших правових позицій з кримінального та кримінального процесуального права. Зокрема, акцентовано, що відсутність наказу представника окупаційної влади про призначення обвинуваченого директором підприємства не спростовує його винуватості в колабораційній діяльності.
В іншій справі наголошено, що застосування вогнепальної зброї мешканцем багатоквартирного будинку шляхом здійснення пострілів через вхідні двері власної квартири в напрямку місць загального користування в нічний час під час дії воєнного стану, що створило реальну загрозу для життя чи здоров’я інших мешканців, свідчить про наявність у його діях складу злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК.
Також ККС зауважив, що необхідність використання транспортного засобу для сімейних потреб чи роботи не є безумовною підставою для незастосування до винної особи додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
У сфері кримінального процесуального права вказано, що ухвала слідчого судді про тимчасовий доступ до оригіналів документів, що перебувають у володінні фермерського господарства, з можливістю їх вилучення підлягає апеляційному оскарженню, оскільки вилучення свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, оригіналу статуту та документів на право власності або користування земельними ділянками створює перешкоди для його діяльності.
Також відзначено, що у разі відмови особи надати відбитки папілярних візерунків пальців рук та долонь для проведення судової дактилоскопічної експертизи використання експертом раніше заповненої дактилокарти цієї особи не суперечить вимогам КПК.