Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Достеменно знаючи про умови притягнення особи до адмінвідповідальності, суддя не могла не усвідомлювати, що в разі спливу строку накладення стягнення, особа уникає відповідальності.
На це звернула увагу Велика палата ВС у справі № 990SCGC/19/25, залишаючи без змін рішення Вищої ради правосуддя про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі переглядалося рішення ВРП «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 3 квітня 2024 року № 970/2дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Особи 1» від 6.03.2025 №452/0/15-25.
Друга ДП встановила, що суддя допустила безпідставне затягування з розглядом 39 справ про притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП та наклала стягнення у виді попередження.
ВП ВС у своїй постанові вказала на критерії оцінки належної поведінки судді в аспекті дисциплінарного проступку (безпідставне затягування розгляду справи):
своєчасне призначення справи до розгляду;
часові інтервали між судовими засіданнями;
обґрунтованість відкладення судових засідань чи оголошення в них перерв;
обґрунтованість та своєчасність повернення матеріалів на доопрацювання чи повернення додаткових матеріалів;
повнота підготовки справ до розгляду;
повнота вжитих суддею заходів щодо усунення обставин, які унеможливлюють розгляд справи чи спричиняють його затягування;
належність та дієвість контролю з боку судді за виконанням службових обов’язків відповідальними працівниками суду, в тому числі щодо формування та надіслання судових повісток (іншої кореспонденції), за своєчасністю виконання запитів суду іншими органами тощо.
ВП ВС зазначила: якщо йдеться про безпідставне затягування розгляду справи, то таке може бути вчинено тільки умисно. Адже суддя усвідомлює, що немає об’єктивних перешкод для розгляду справи (заяви, скарги) у строки, встановлені законом, однак цього не виконує, а спрямовує свої дії чи бездіяльність на затягування розгляду.
Суб’єктивна сторона такого дисциплінарного проступку характеризується недбалістю як формою вини. Суддя через погану організацію своєї роботи, недостатню компетентність тощо, не маючи об`єктивно непереборних перешкод, не вжив відповідні процесуальні заходи для своєчасного розгляду справи (заяви, скарги), хоча повинен був і міг усвідомлювати можливість внаслідок цього порушення строків розгляду справи (заяви, скарги) та інших негативних наслідків.
Як підставу для залишення без змін рішення ВРП, ВП ВС вказала на те, що суддя достеменно знала про умови притягнення особи до адміністративної відповідальності, вона не могла не усвідомлювати, що в разі якщо строк накладення адміністративного стягнення спливає, особа уникає адміністративної відповідальності, а також що в разі належної організації процесу підготовки та розгляду справ про адміністративні правопорушення такі негативні наслідки будуть унеможливлені. Іншими словами, в її поведінці є ознаки недбалості.