Нове визначення окладів суддів: на ризики впливу звернула увагу ВРП
Аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи, натисніть на зображення.
Щорічне визначення Кабміном у законі про державний бюджет розміру базової величини для обчислення посадового окладу судді створює ризик впливу виконавчої влади на судову гілку.
На цьому наголошено у висновку ВРП стосовно законопроєктів №№13467, 13467-1 про внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму, інформує «Закон і Бізнес».
Як повідомляв «ЗіБ», ця законодавча ініціатива передбачає заміну прожиткового мінімуму як розрахункової величини на базову (орудну) величину. Згідно з проєктом №13467, базовий розмір посадового окладу судді становитиме:
судді місцевого суду — 18,2 базових (орудних) величин для визначення розмірів посадових окладів (за наведених пропозицій щодо цієї величини на 2026 рік — 63154 грн.);
судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду — 30,3 базових (орудних) величин (105141 грн.);
судді Верховного Суду — 45,4 базових (орудних) величин (157885грн.).
Власне розмір цієї величини визначатиметься щороку в законі про державний бюджет.
Як повідомила доповідач Юлія Бокова, альтернативний проєкт №13467-1 передбачає визначити для суддів місцевих судів більший коефіцієнт — 26 базових (орудних) величин, що становитиме 90220 грн. Натомість для суддів вищого рівня коефіцієнти встановлюються на тому самому рівні — 30,3 та 45,4, відповідно.
На думку доповідача, така пропозиція є більш справедливою по відношенню до суддів місцевих судів, але не враховує пропорційності між розмірами винагороди суддів різних інстанцій, що є необхідним для мотивації професійного розвитку та запобігання відтоку кадрів.
Крім того, зауважено, що законодавчо визначений розмір посадового окладу судді покликаний забезпечити передбачуваність в оплаті праці. Натомість його залежність від щорічних рішень Кабміну не відповідає ст.135 закону «Про судоустрій і статус суддів» і суперечить конституційному принципу поділу влади та незалежності судової гілки.
З огляду на це, Рада звернула увагу нардепів на необхідність врахувати висловлені зауваження. Також запропоновано встановити, що зміна розміру базових величин має погоджуватися із ВРП.