
Перебування основної частини майна боржника на ТОТ та безуспішність дій ліквідатора з пошуку іншого майна, що об’єктивно унеможливлює завершення ліквідаційної процедури, може бути підставою для закриття провадження у справі про банкрутство.
Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд, скасовуючи попередні рішення у справі №913/355/21, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі кредитор та ліквідатор боржника звернулися до суду із заявами про закриття провадження у справі про банкрутство на підставі п.14 ч.1 ст.90 КзПБ у зв'язку з неможливістю завершити процедуру ліквідації у цій справі в установлені законом строки через перебування виявленого майна боржника на окупованій території, що зумовлює тривалу процедуру (затягування) провадження у справі.
Суди попередніх інстанцій у задоволенні заяв відмовили.
Натомість КГС звернув увагу, що приписами п.16 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» КзПБ законодавець встановив заборону на відкриття, а відповідно і на здійснення провадження у справі про банкрутство боржника, ініційованого за заявою кредитора, у разі, зокрема, перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих рф територіях.
Водночас відповідна заборона логічно поширюється і на подальше здійснення провадження в такій справі та означає, що настання обставин, передбачених наведеними приписами п.16 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» КзПБ, у справі про банкрутство, провадження в якій відкрито до введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, може бути розцінено у справі про банкрутство як передбачений цим кодексом інший випадок для закриття провадження у справі про банкрутство в розумінні п.14 ч.1 ст.90 КзПБ.
На момент ухвалення оскаржуваних судових рішень ліквідаційна процедура боржника тривала понад два роки, тобто більше, ніж встановлений законом строк у 12 місяців. При цьому КГС зазначив, що воєнний стан сам по собі не є безумовною підставою для продовження судом строку процедури ліквідації у справі про банкрутство. Такий строк може бути продовжений через воєнний стан у розумних межах, тобто за умови, що мета провадження у справі про банкрутство та цілі ліквідації боржника є об’єктивно досяжними, тобто реальними, а їх досягнення в межах встановлених КзПБ строків через воєнний стан сповільнюється, однак не перестає бути можливим.
Внаслідок перебування з 24.02.2022 на окупованій території основної частини майна боржника (цілісного майнового комплексу тощо), що підлягає включенню до ліквідаційної маси боржника, та безуспішності дій з пошуку іншого (рухомого) майна боржника настала об’єктивна неможливість завершити процедуру ліквідації боржника за правилами КзПБ.
Водночас КГС зазначив, що суди попередніх інстанцій не розглянули та не вирішили питання щодо повноти вчинених ліквідатором боржника дій з пошуку, виявлення та реалізації майна боржника; об’єктивної можливості успішно завершити процедуру банкрутства у встановлені законом строки; закриття провадження у справі з підстави, передбаченої п.14 ч.1 ст.90 КзПБ у поєднанні з приписами п. 16 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» цього кодексу та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.