Чи можливе виховання дітей без насильства: досвід Німеччини
Кожен третій німець дотепер переконаний, що надавати дитині по «п’ятій точці» — цілком прийнятний метод покарання та виховання.
Ляпаси і потиличники в Німеччині заборонені законом вже чверть століття. Чи змінилося ставлення батьків до методів виховання і чи карається «психологічне насильство» над дітьми?
З 2000 року в п.2 ст.1631 Цивільного кодексу Німеччини записано: «Діти мають право виховання без насильства. Тілесні покарання, душевну шкоду та інші дії, що принижують людську гідність, заборонені», пише «Закон і Бізнес».
На той момент, нагадує DW, соціологічні опитування показували, що приблизно 4 із 5 дітей стикалися з фізичним чи психологічним насильством. Ще кілька років тому в Німеччині не було одностайності з приводу того, чи ця стаття має поширюватися і на батьків, які хочуть покарати свою дитину.
Однак те, що тілесні покарання дітей заборонені на законодавчому рівні, ще не означає, що ло них не вдаються у реальному житті. Статистика свідчить, що випадків застосування насильства з боку батьків дійсно поменшало, проте ляпаси і стусани все ще мають місце в німецьких сім’ях.
Згідно з актуальним опитуванням Університетської клініки Ульма, 2/3 батьків уникають фізичного покарання, при цьому майже третина вважають виправданою нормою дати дитині по «п’ятій точці», а 14,5% висловилися аналогічно про ляпас. Водночас кожен двадцятий респондент згоден із твердженням, що порка жодній дитині ще не завадила.
У суспільстві до теми, звичайно, стали ставитись інакше. Сьогодні мало хто залишиться байдужим і пройде повз, якщо побачить сцену, наприклад, на дитячому майданчику, коли дитину карають фізично. Складніша ситуація з психологічним насильством, яке найчастіше залишається непоміченим.
При цьому, як підкреслює в інтерв’ю KNA автор дослідження в Ульмі, медик Йорг Фегерт, наслідки від психологічного насильства можуть мати набагато довгостроковіший характер.
Це одна із причин, через яку експерти виступають за подальше розширення визначення терміна «ненасильницьке виховання» на законодавчому рівні. На їхню думку, крім фізичного та психологічного насильства, більш ширше визначення також має включати невиконання обов’язків щодо догляду та піклування за дитиною.