Аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи, натисніть на зображення.
Сам факт невиконання вимог поліцейських про проходження перевірки на стан сп’яніння на місці вже свідчить про порушення етичних норм з боку судді, бо останній має слугувати прикладом законослухняної поведінки.
Це ставить у провину судді Окружного адміністративного суду м.Києва Кирилу Гарнику дисциплінарний інспектор Олександра Любарець, інформує «Закон і Бізнес».
Згідно з обставинами цієї справи, у жовтні 2022 року поліцейські зупинили автомобіль під керуванням К.Гарника нібито через непристебнутий ремінь безпеки, про що був складений протокол. Але цього видалося замало, і поліцейські стали вимагати від нього ще й пройти тест на стан сп’яніння із застосуванням «Драгеру», але не запропонувавши альтернативу — огляд у медзакладі.
К.Гарник відмовився від проходження такого огляду, але добровільно у відведений час звернувся до медичного закладу, де було встановлено, що в його крові алкоголю не виявлено.
Натомість на К.Гарника був складений протокол за ч.1 ст.130 КпАП, який був переданий на розгляд до Печерського райсуду столиці. Щоправда, як виявилося, ця справа дотепер не розглянута: її матеріали загубилися на шляху від суду до Управління патрульної поліції, а відеозапис спілкування із суддею там не зберігся.
За словами дисциплінарного інспектора О.Любарець, сам факт відмови від проходження перевірки на місці, тобто невиконання вимог поліцейських, уже свідчить про порушення етичних норм з боку судді, бо має слугувати прикладом законослухняної поведінки. А твердження про те, що поліцейські не запропонували інший варіант, не підтверджуються доказами. Адже відсутні записи з боді-камер поліцейських. Тобто, О.Любарець фактично презюмувала вину судді.
Утім, як звернула увагу член ДДП Олена Ковбій, у протоколі не відзначена пропозиція судді пройти огляд у медзакладі. Але, дисциплінарний інспектор наполягала на тому, що це неможливо встановити через відсутність відеозапису та рішення суду. Тому висновувала, що суддя грубо порушив етичні норми.
За словами К.Гарника, він їхав на тренування і, вочевидь, о 10-й ранку був тверезий. А якщо «Драгер», який невідомо яким чином налаштований, покаже якесь сп’яніння, потім буде складно довести протилежне. До того ж, під час спілкування із поліцейськими він почув, що вони мають вказівку особливо прискіпливо ставитися саме до суддів. Бо він був пристебнутий, а поліцейські стверджували протилежне, що в подальшому було спростовано рішенням суду, який відмовив у притягненні судді до адмінвідповідальності за непристебнутий ремінь.
На уточнюючі запитання Сергія Бурлакова щодо того, чи передбачено Кодексом суддівської етики, що сама по собі відмова від проходження огляду порушує етичні норми, дисциплінарний інспектор відповіла, що такого положення кодекс не містить, але, на її думку, неетичність поведінки полягає у відмові виконати вимогу поліцейського.
Своєю чергою, секретар ДДП Роман Маселко намагався переконати, що суддя не вклався у дві години між зупинкою та проходженням огляду у медзакладі. Але К.Гарник звернув увагу, що протокол був складений о 10:15, а довідка про відсутність стану сп’яніння— о 12:10. А Р.Маселко наполягав, що час слід рахувати від зупинки транспортного засобу.
Далі Р.Маселко причепився до слів із протоколу, де вказано, що суддя відмовився «від проходження огляду в установленому законом порядку». Мовляв, малася на увазі і відмова від огляду в медзакладі. Хоча раніше представник судді зачитав письмові пояснення одного із поліцейських, який складав цей протокол, а наразі проходить служби у ЗСУ, що проходження огляду в медзакладі К.Гарнику не пропонувалося.
Але і тут у Р.Маселка виникли сумніви, що це дійсно пояснення колишнього поліцейського. З погляду стороннього спостерігача, секретар ДДП всіляко намагався спіймати суддю на якихось невідповідностях, аби обґрунтувати пропозицію дисциплінарного інспектора про притягнення до дисциплінарної відповідальності та перекласти тягар доказування саме на суддю.
Урешті-решт, палата проголосувала за оголошення перерви, аби дисциплінарний інспектор розшукала і запросила свідка, чиї письмові показання навів представник судді. Хоча вона, вочевидь, мала б це зробити раніше, але обмежилася відповіддю про його звільнення зі служби в ДПП.
Отже, в даній справі фактично суддю звинувачують у тому, що він намагався захистити свої права, передбачені КпАП, щодо проходження огляду в медзакладі. Й такий приклад, навпаки, має спонукати інших водіїв до активного захисту від протиправних вимог поліцейських. Бо, якщо виявиться, що навіть суддя не може відстояти свої права за кодексом, то це лише підірве віру громадян у панування верховенства права в країні.