Великий рівень звільнень суддів — через ризики, які існують, — голова РСУ
Голова РСУ Богдан Моніч: «сьогодні потрібно переосмислити доцільність існування ГРД».
Певне бачення судової реформи, мабуть, таки є. На жаль, воно формується здебільшого ззовні. І можливо, в деяких випадках наші міжнародні партнери не розуміють українських реалій.
Так прокоментував голова ради суддів Богдан Моніч причину хаотичного руху судової реформи в останні роки в інтерв’ю Watchers, інформує «Закон і Бізнес».
Він нагадав, що на початку судової реформи у 2016 році вимогою міжнародних експертів була, зокрема, участь громадськості у конкурсах в судовій системі. Тому була створена громадська рада доброчесності.
Проте. за його оцінкою, «впродовж щонайменше останнього року стало очевидним, що робота ГРД зійшла на мінімум. В окремих випадках члени ВККС знаходили більше інформації, ніж ГРД».
«Думаю, сьогодні потрібно переосмислити доцільність існування ГРД, оскільки зважаючи на обсяг роботи, строк повноважень ВККС, іноді ГРД виступає гальмом багатьох процесів», — зазначив він.
З цього приводу, Б,Моніч нагадав, як члени ГРД відмовилися брати участь у доборі суддів до першої інстанції. Мовляв, не встигають. «А от в апеляційну інстанцію сказали: будемо… За якими критеріями зроблений такий вибір? Схоже на певний корупційний елемент. Тому варто переосмислювати необхідність такого органу», — констатував він.
Як одну з найбільших проблем сьогодення він назвав те, що судді масово йдуть із професії. «Перш за все, напевно, через надмірне навантаження, низький рівень суддівської винагороди, адже інфляційні процеси відбулися, а виплати суддям не збільшували. Є судді, що самостійно закуповують канцтовари для суду, оскільки держава не виділяє на це кошти, заправляють картриджі…», — зазначив очільник РСУ.
Крім того, за його словами, «великий рівень звільнень — через ризики, які існують, у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання», яке триває вже майже 10 років.
Водночас, він звернув увагу, що вже досить давно ніхто не рахував загальної кількість суддів, яких потребує система. Б.Моніч нагадав, що остання спроба була під час дослідження Ради суддів, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя. Тоді, за підрахунками РСУ, судова система потребувала 9000 суддів.
Натомість, станом на І квартал цього року, місцеві загальні суди потребують 5515 суддів, окружні адміністративні — 3068, місцеві господарські — 744, апеляційні загальні — 917, апеляційні адміністративні — 1432, апеляційні господарські — 258. Загалом — майже 12 тис.
«Очевидно, коли починалися конкурси, Вища рада правосуддя не враховувала наше дослідження, скоріше за все, виходила зі статистики, затвердженої Державною судовою адміністрацією. На мою думку, ці цифри — занижені», — зауважив Б.Моніч.
Водночас, за його словами, «характерна риса всіх конкурсів — надзвичайно завищені вимоги до кандидатів. Скільки би людина не пройшла перевірок, тестів, вони ніколи не застрахують від того, що після призначення вона може змінитися, оступиться і скоїти корупційне правопорушення». І приклад, зокрема, ексголови ВС Всеволода Князєва тому підтвердження.
«У мене до конкурсу до ВККС є найбільше питань, оскільки не розумію досі, за якими критеріями вибирали кандидатів. Невже не могли перевірити хоча б науковий ступінь (члена ВККС Володимира Луганського. — W.)?!», — зазначив Б.Моніч.
«Судова система, звісно, очікує від ВККС, перш за все, завершення конкурсу спочатку в апеляційну інстанцію, а потім в першу. Хоча є великий ризик, що нинішній склад комісії не встигне це зробити», — констатував очільник РСУ.
Наприкінці він наголосив на необхідності переобрання Ради суддів. Водночас запевнив, що не планує переобиратися на посаду: «Я розумію, що є потреба у зміні складу Ради, за крісло триматися не буду».