Чи варто очікувати повного рішення ДП ВРП для його оскарження — ВП ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Можливість учасника справи реалізувати своє право на подання скарги має корелювати з обізнаністю цієї особи не з результатом розгляду справи, а з мотивами рішення дисциплінарного органу.
Про це нагадала Велика палата Верховного Суду у справі №990SCGC/2/25, скасувавши ухвалу Вищої ради правосуддя про залишення без розгляду та повернення скарги судді, інформує «Закон і Бізнес».
Суддя Господарського суду Рівненської області оскаржила до ВРП рішення другої дисциплінарної палати ВРП від 11.09.2024 №2657/2дп/15-24 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Проте, Рада ухвалила залишити скаргу без розгляду та повернула її судді.
Як зазначила ВП ВС, скарга на рішення дисциплінарної палати має бути подана не пізніше 10 днів з дня його ухвалення. При цьому, ВРП може поновити строк для оскарження, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин (ч.2 ст.51 закону «Про Вищу раду правосуддя» №1798-VIII).
У цій справі причиною пропуску строку на подання скарги стало, зокрема, невиготовлення і ненаправлення повного тексту рішення в установлений законом триденний строк.
ВП ВС не заперечила висновків ВРП про те, що суддя знала про результат розгляду справи, проте зауважила, що скарга як дієвий механізм захисту порушеного права має містити належне правове обґрунтування позиції скаржника з урахуванням мотивів прийнятого рішення, а не формальну незгоду з рішенням дисциплінарного органу.
Як наголосила ВП, належне мотивування свого рішення дисциплінарним органом, функції якого подібні до функцій суду, є не лише запобіжником проти свавілля держави і елементом права на справедливий суд, але й також важливим засобом комунікації з учасниками справи, які, ознайомлюючись з текстом документа, можуть зрозуміти підґрунтя, на якому дисциплінарний орган побудував своє рішення.
Проте, за висновком ВП ВС, ВРП не дала належної оцінки наведеним обставинам (перебуванню судді у стані тимчасової непрацездатності та у відпустках), позаяк оскаржене рішення відображає здебільшого математичний підхід до обчислення строку. Водночас, Рада не навела переконливого обґрунтування своїх висновків про неповажність пропуску цього строку з урахуванням наведених аргументів у їх сукупності.
Тому ВП ВС скасувала ухвалу ВРП про залишення без розгляду та повернення скарги судді.