Строк на усунення недоліків апеляції не можна продовжити, але можна поновити — ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Процесуальний строк, встановлений законом, не може бути продовжений судом відповідно до ч.2 ст.119 ГПК, оскільки його максимальна (гранична) межа визначена законом.
Такий висновок зробив Касаційний господарський суд, скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції у справі №910/7746/20, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі апеляційний суд залишив скаргу ТОВ без руху та, керуючись ст.174 ГПК, надав відповідачу строк 10 днів (з дня отримання копії ухвали) на усунення її недоліків, а саме для надання доказів реєстрації «Електронного кабінету» ТОВ у ЄСІКС.
ТОВ звернулося до суду із заявою, в якій просило, зокрема, продовжити строк на усунення недоліків. Окремо ТОВ подало заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій, зокрема, просило суд поновити пропущений строк на усунення цих недоліків.
Ухвалою апеляційного госпсуду відмовлено в задоволенні заяви представника ТОВ про продовження строку на усунення недоліків; апеляційну скаргу повернуто заявнику без розгляду.
Своєю чергою, КГС погодився з висновком суду апеляційної інстанції про неможливість продовжити максимальний (граничний) процесуальний строк, встановлений законом.
Водночас зазначив, що нормами ГПК не передбачено додаткових строків для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки приписами ч.2 ст.174 ГПК закріплено крайній процесуальний строк на усунення недоліків заяви/ скарги, який не може бути продовжений судом у порядку ч.2 ст.119 ГПК, оскільки його максимальна межа визначена законом.
Проте КГС зауважив, що суд апеляційної інстанції не розглянув питання про поновлення процесуального строку (за заявою скаржника) на усунення недоліків апеляційної скарги і з цією метою не встановлював існування підстав для поновлення строку, а повернув апеляційну скаргу.
Адже за змістом чч.1 та 4 ст.119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.