Чи можна покарати суддю за недотримання приписів Положення про АСДС — ВП ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Невиконання суддею приписів Положення про АСДС ще не може вважатися істотним порушенням норм процесуального права, а відтак становити одну з обов’язкових ознак об’єктивної сторони дисциплінарного проступку.
На це звернула увагу Велика палата Верховного Суду, задовольняючи скаргу судді на рішення Вищої ради правосуддя у справі №990SCGC/23/24, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі суддя просив скасувати рішення ВРП «Про скасування частково рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 липня 2021 року №1645/3дп/15-21 про притягнення судді Сумського апеляційного суду Оосби 1 до дисциплінарної відповідальності та ухвалення нового рішення» від 24.09.2024 №2795/0/15-24, яким на нього накладено стягнення у виді догани.
В оскаржуваному рішенні ВРП дійшла висновку, що суддя, порушивши вимоги ст. 331 КПК, не розглянув питання доцільності продовження запобіжного заходу, а також не вжив усіх необхідних заходів для передачі матеріалів кримінальної справи іншим суддям колегії для розгляду цього питання. Як констатувала Рада, у зв’язку з перебуванням у відпустці та закінченням строку тримання під вартою обвинуваченого, суддя повинен був відповідною службовою запискою повідомити голову суду про наявність у його провадженні відповідної кримінальної справи.
До речі, троє членів ВРП не підтримали таке рішення Ради (на фото).
Своєю чергою, ВП ВС зауважила, що ВРП в своєму рішенні не встановила, які саме конкретні норми процесуального права, адресовані судді/суду, зобов’язували суддю вживати відповідних заходів у зв’язку з неможливістю виконати приписи ч.3 ст.331 КПК та вирішити питання доцільності продовження запобіжного заходу.
Також відзначено, що ВРП залишила поза увагою, що за приписами п.14 ч.1 ст.92 Конституції судоустрій, судочинство, статус суддів визначаються виключно законами України. А тому власне невиконання суддею положень п.п. 2.3.25 п. 2.3 розд. ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням РСУ від 26.11.2010 №30, ще не може вважатися істотним порушенням норм процесуального права під час здійснення правосуддя, а відтак становити одну з обов’язкових ознак об’єктивної сторони дисциплінарного проступку.
Процесуальний механізм передачі для розгляду клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначений у постанові ВП ВС від 11.04.2024, згідно якого на період дії карантину питання передачі саме клопотання (не всієї судової справи) про продовження запобіжного заходу, за умови неможливості розгляду (незалежно від підстав) останнього суддею (колегією суддів) протягом регламентованого КПК строку, вирішувалося без здійснення повторного автоматизованого розподілу самої судової справи та без безпосередньої участі судді, в провадженні якого перебувала така справа. Зазначене було зумовлене необхідністю зменшення негативного впливу поширення коронавірусу COVID-19.
З огляду на це ВП ВС дійшла висновку, що висновок дисциплінарного органу про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку є передчасним.