Коли ВККС може ставити під сумнів доброчесність кандидата — ВП ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Навіть правомірні та законні дії кандидата можуть оцінюватися як такі, що не узгоджуються з поняттям доброчесності, виходячи із загальноприйнятих уявлень до цього поняття в контексті мови про суддю.
Таку позицію висловила Велика палата Верховного Суду, залишаючи без змін рішення Касаційного адміністративного суду у справі №990/85/24, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі кандидат на посаду судді місцевого суду оскаржував рішення ВККС, яким йому відмовлено у наданні рекомендації для призначення на посаду судді Кременчуцького районного суду Полтавської області. Вважав це рішення упередженим та дискримінаційним.
Серед іншого, позивач уважав, що висновки про відсутність права на відстрочку від призову на військову службу ґрунтуються на припущеннях про склад його сім’ї й довільному, з погляду позивача, трактуванні норм Сімейного кодексу. Також наголошував, що комісія (під час співбесід з іншими кандидатами) не завжди розглядала недекларування членства в НААУ як ознаку (свідчення) невідповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Не погодився й із висновками колегії про обставини і причини проживання членів його сім’ї на окупованій території та наявності там майна,
КАС у задоволенні позову відмовив.
Своєю чергою, ВП ВС зазначила, що за визначенням у Сучасному словнику з етики, доброчесність — це позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.
Водночас, повноваження ВККС стосовно оцінки встановлених щодо кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його критерію доброчесності є дискреційними. Рішення приймається за внутрішнім переконанням членів комісії.
Тому ВП ВС погодилась із висновком суду першої інстанції про те, що викладені у спірному рішенні ВККС висновки про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата критерію доброчесності не виходили за межі цього поняття, зважаючи на обставини його перебування на військовому обліку, декларування ним майна та доходів, декларування членства позивача (як адвоката) в НААУ та проживання позивача та членів його сім’ї на тимчасово окупованій території. Крім того, ВККС підкреслила, що не розуміє громадянської позиції кандидата, який на засіданні комісії заявив, що державна підтримка для внутрішньо переміщених осіб є недостатньою для проживання на контрольованій території України, а на окупованій території більш безпечно, оскільки там ракети не літають.
Тож ВП ВС наголосила, що бездоганна поведінка означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення як під час виконання професійних обов’язків, так і в особистому житті. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі конкретні обставини, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, неупередженість, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів.