Чи порушує етичні норми тривале зволікання з передачею справ — ВП ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Відсутність прямо передбаченої законом юридичної процедури передачі матеріалів справи секретарю судового засідання не може виправдовувати бездіяльність і байдужість судді.
На цьому наголосила Велика палата ВС, залишивши без задоволення скаргу на рішення Вищої ради правосуддя, яким залишено без змін рішення першої дисциплінарної палати ВРП від 30.10.2020 №2993/1дп/15-20 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, інформує «Закон і Бізнес».
У постанові від 16.01.2025 у справі №990SCGC/7/24 ВП ВС зазначила, що суддя є центральною фігурою в процесі здійснення правосуддя, і його відповідальність включає не тільки винесення рішення.
Як було встановлено ПДП ВРП, суддя тривалий час не передає до канцелярії суду судові справи, розгляд яких завершено ухваленням судового рішення, внаслідок чого порушує вимоги закону щодо своєчасного виготовлення вмотивованих судових рішень, надання копій судових рішень для їх внесення до ЄДРСР, тобто не виконує покладених на неї службових обов’язків.
Отже, протягом багатьох років суддя не організувала передачу значної кількості розглянутих нею справ, що може створити враження про недбалість, безвідповідальність та зневагу до учасників процесу, яке підриває довіру до судової системи.
ВП ВС зауважила, що цей дисциплінарний проступок був триваючим, оскільки відповідна бездіяльність не стосувалися конституційної функції суддів щодо здійснення правосуддя, а тому припинення п’ятирічних повноважень судді не припинило це правопорушення.
Також було встановлено відсутність 55 повних текстів судових рішень, при цьому тривалість порушення встановленого процесуальним законодавством 5-тиденного строку на виготовлення повного тексту судового рішення становить роки.
Тож ВП ВС констатувала, що невиконання службових обов’язків суддею без поважних причин свідчить про нехтування не лише високими стандартами поведінки, яких повинен дотримуватися суддя, а й мінімальними стандартами поведінки, яких має дотримуватися будь-який працівник. Й непередання справ, які були завершені проголошенням судового рішення, може створити враження про недбалість, безвідповідальність та зневагу до учасників процесу, яке підриває довіру до судової системи.
З огляду на це, ВП ВС вважає обґрунтованим висновок ВРП, що в діях судді міститься склад дисциплінарного проступку, передбаченого п.3 ч.1 ст.106 закону «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII, що виразилось у допущенні суддею поведінки, що порочить звання судді.