Що не так з судово-експертною діяльністю в Україні – погляд адвоката
.
Ключовим принципом реформування судово-експертної діяльності в Україні має залишатися забезпечення незалежності експертів та рівності всіх учасників судового процесу.
Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НААУ.
Про це зазначив заступник голови Комітету НААУ з питань експертного забезпечення адвокатської діяльності Юрій Григоренко під час I Міжнародної науково-практичної конференції Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз, присвяченої актуальним питанням розвитку українського простору судово-експертної діяльності.
Представник НААУ окреслив ключові проблеми судово-експертної діяльності. Зокрема, звернув увагу на законодавчі прогалини, які перешкоджають нормальному функціонуванню судово-експертної діяльності. На його думку, поняття «експерт» і «судовий експерт» потребують конкретизації у процесуальних кодексах, оскільки сьогодні ці терміни не є тотожними.
Окремо Ю.Григоренко зупинився на проблемі нерівності між державними та приватними судовими експертами. «Приватні судові експерти часто стикаються з меншовартістю, що підтверджується їх відсутністю на таких форумах. Існує зневажливе ставлення учасників судових проваджень до висновків незалежних, приватних судових експертів, що є серйозною проблемою для забезпечення справедливості», - наголосив він.
Представник НААУ також підняв питання цифровізації експертної діяльності. Адже попри наявність підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» інструкція щодо діяльності експертних установ досі не передбачає можливості направлення й отримання процесуальних документів через цю систему. Натомість експерти вимушені обмінюватися документами із судами виключно в паперовому вигляді.
Особливу увагу адвокат приділив проблемі, повʼязаній з процесуальними нерівностями. Чинна система створює суттєві переваги для сторони обвинувачення при призначенні експертиз. «Представники обвинувачення мають значно ширші можливості для попередньої комунікації з експертами державних установ щодо обрання виду експертизи, формулювання питань та визначення обсягу матеріалів для дослідження. Це дозволяє їм оптимізувати як часові, так і фінансові витрати на проведення експертизи. Натомість сторона захисту часто стикається з формальними перешкодами при спробі провести попередні консультації з експертами, особливо коли йдеться про «державних» експертів», – наголосив представник НААУ.
Така ситуація, за словами Ю.Григоренка, призводить до того, що захисники змушені діяти навмання при формулюванні експертних питань та визначенні обсягу матеріалів для дослідження. Це не лише може негативно впливати на якість та повноту експертного дослідження, а й на часте повернення ухвал про призначення експертизи без виконання. Запровадження прозорого механізму попередніх консультацій допомогло б вирівняти можливості сторін у кримінальному процесі та підвищити ефективність експертних досліджень.
Звернув увагу адвокат і на перешкоди, які виникають при проходженні стажування для осіб, які прагнуть стати судовими експертами. Він вважає, що існуюча модель підготовки судових експертів на базі НДІСЕ Міністерства юстиції потребує перегляду для покращення якості підготовки та забезпечення більш ефективного залучення кадрів до цієї важливої сфери.
Окрім цього, наявність саморегуляції в експертній спільноті є запорукою їх незалежності. Експерт, як і суд, не має виступати на боці будь-якої зі сторін судового провадження, оскільки згідно із законом про судову експертизу повинен бути незалежним. Способом досягнення такої незалежності мають стати гарантії незалежності, обмеження щодо тиску на судового експерта, що передбачені профільним законом.