ВККС не допустила суддю до співбесіди всупереч своєму ж Положенню — ВП ВС

Процедурне рішення ВККС про призначення кваліфікаційного оцінювання суддів не може встановлювати інші, ніж визначені комісією у Положенні №143/зп-16, порядок та методологію такого оцінювання.

На цьому наголосила Велика палата ВС, скасовуючи рішення Касаційного адміністративного суду у справі №9901/54/19 та ухвалюючи нове — про задоволення позову, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі суддя Франківського районного суду м.Львова оскаржила рішення ВККС від 21.12.2018 №1983/ко-18  та просила зобов’язати комісію допустити її до подальшого проходження процедури кваліфоцінювання, а саме «Дослідження досьє та проведення співбесіди», а також про скасування рішення ВРП від 12.03.2019 №718/0/15-19 про її звільнення з посади на підставі пп.4 п.16¹ розд.ХV «Перехідні положення» Конституції.

Рішення ВККС мотивовано тим, що суддя за результатами складення анонімного письмового тестування отримала 82,125 бала, а за виконання практичного завдання — 49,5 бала. Оскільки за виконання практичного завдання вона набрала менше 50% від максимально можливого бала за виконання цього завдання, суддя вважається такою, що не склала іспит. Тож ВККС дійшла висновку, що суддя не відповідає займаній посаді за критерієм професійної компетентності, у зв’язку з чим внесла ВРП подання про звільнення цієї судді із займаної посади.

КАС позов задовольнив частково. Визнав протиправним і скасував рішення ВРП №718/0/15-19, у задоволенні інших позовних вимог відмовив. Зокрема, відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог до ВККС, КАС виходив із того, що суддя не набрала необхідної встановленої кількості балів і тому її не було допущено до наступного етапу процедури кваліфоцінювання.

Натомість ВП ВС зазначила, що у даному випадку ВККС ухвалила рішення в частині встановлення мінімально допустимого бала іспиту без урахування правил, визначених у Положенні про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 3.11.2016 №143/зп-16. Адже відповідно до цього рішення суддя, який за результатами виконання практичного завдання набрав менше мінімально допустимого бала, позбавлений будь-якої можливості набрати мінімальний бал іспиту навіть за умови набрання ним максимального бала за складення анонімного письмового тестування.

Водночас ВП ВС зауважила, що Положенням №143/зп-16 така можливість передбачена у разі, якщо суддя за сумою балів, набраних за складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання, набрав мінімально допустимий бал іспиту, встановлений комісією.

На переконання ВП ВС, процедурне рішення ВККС про призначення кваліфікаційного оцінювання суддів не може встановлювати інші, ніж визначені у Положенні №143/зп-16, порядок та методологію такого оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфоцінювання та засоби їх встановлення.

Оскільки сумарний результат за складення анонімного тестування та виконання практичного завдання значно перевищував мінімально допустимий бал іспиту, ВП ВС дійшла висновку, що у ВККС не було передбачених законом підстав для припинення кваліфоцінювання позивачки, визнання її такою, що не відповідає займаній посаді, та внесення ВРП подання про звільнення з посади судді.

Закон і Бізнес