Погодження землевпорядної документації не спростовує заборони на будівництво біля озера — ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.
Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд, залишаючи без змін постанову апеляційного суду у справі №910/10049/22, інформує «Закон і Бізнес».
Ще у 2005 році між Київською міськрадою і ТОВ було укладено договір оренди земельної ділянки в районі озера Вирлиця для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального та офісно-виставкового комплексу.
Прокурор звернувся із позовом про усунення власнику — територіальній громаді міста Києва перешкод у користуванні та розпорядженні цією ділянкою. Адже вона належить до земель водного фонду, розташована в межах прибережної захисної смуги та водоохоронної зони, а тому її надання під будівництво торгово-офісного комплексу суперечить вимогам законодавства.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Натомість суд апеляційної інстанції задовольнив позов, оскільки фактичні обставини належності спірної ділянки до земель водного фонду та її розташування в межах 100-метрової прибережної захисної смуги озера Вирлиця виключають правомірність набуття відповідачем права користування такою ділянкою з метою будівництва торгово-офісного центру.
Своєю чергою, КГС зазначив, що землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюється особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть надаватися в оренду виключно для цілей, визначених у Земельному та Водному кодексах.
Апеляційний суд установив, що спірна ділянка не лише накладається на прибережну захисну смугу озера, а й охоплює частину водного плеса озера.
Разом з тим апеляційний суд звернув увагу, що наявність погоджень землевпорядної документації, в якій не відображено реального складу ділянки (зокрема, як у проєкті землеустрою, так і в погодженнях відповідними органами землевпорядної документації щодо відведення спірної ділянки в оренду), не спростовує обставин очевидного накладення спірної ділянки на частину водного плеса озера та розташування її в межах прибережної захисної смуги озера Вирлиця.
З огляду на особливості розташування спірної ділянки, режим господарської діяльності на землях прибережних захисних смуг водного фонду, мету, з якою спірна ділянка передавалася в користування ТОВ, — будівництво торгово-офісного центру, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неправомірність її передачі в оренду. Адже вона не могла передаватися в оренду з іншою метою, ніж та, що визначена в ч.4 ст.59 ЗК.
Водночас суд зазначив, що оскільки в наведеному випадку неправомірне користування товариством спірною ділянкою має триваючий характер, прокурором заявлено, зокрема, негаторний позов, то позовна давність на нього не поширюється.