Неповнолітній хабарник, строки давності та спецконфіскація — огляд ККС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Штраф застосовується лише до неповнолітніх, які мають самостійний дохід, власні кошти або майно, на яке може бути звернено стягнення.
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, скасовуючи ухвалу апеляційного суду у справі №449/570/20, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі місцевий суд визнав винуватим і засудив неповнолітнього за ч.1 ст.369 («Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі…») КК та призначив покарання у виді штрафу розміром 750 н.м.д.г., що становить 12750 грн.
Згідно з обставинами справи, особу було зупинено працівниками поліції через те, що не було чітко видно номерних знаків. Після зупинки працівники поліції з’ясували, що обвинувачений керує транспортним засобом без прав на керування. При цьому засуджений запропонував працівнику поліції 500 грн. за непритягнення його до адміністративної відповідальності.
Апеляційний суд змінив цей вирок в частині призначеного покарання в розмірі 500 н.м.д.г., що становить 8500 грн.
Натомість, ККС зауважив, що призначене покарання не відповідає вимогам ч.1 ст.99 КК, відповідно до яких штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний дохід.
Змінюючи вирок в частині призначеного покарання у зв’язку із неправильним застосування судом першої інстанції закону про кримінальну відповідальність, апеляційний суд не з’ясував, чи має засуджений можливість сплатити таку суму штрафу.
Крім цієї справи, до огляду практики ККС увійшли низка інших. Зокрема, зроблено висновок про те, що днем початку перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення триваючого кримінального правопорушення є день припинення або переривання вчинення особою відповідного триваючого суспільно небезпечного діяння. Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.1971 КК, є триваючим злочином. Склад вказаного кримінального правопорушення є закінченим з початку ведення самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці, і з цього часу особа безперервно перебуває в злочинному стані до моменту припинення або переривання кримінального правопорушення.
В іншій справі звернуто увагу на те, що заміна в диспозиції ст.361 КК терміна «електронно-обчислювальні машини (комп’ютери)» на термін «інформаційні (автоматизовані) системи» не свідчить про декриміналізацію несанкціонованого втручання в роботу комп’ютера, оскільки комп’ютер відповідає визначенню інформаційної (автоматизованої) системи.
У сфері кримінального процесуального права вказано, що ухвала слідчого судді про встановлення строку для вчинення дій, необхідних для закінчення досудового розслідування, підлягає апеляційному оскарженню.
В іншій справі констатовано, що застосування згідно з положеннями стст.961, 962 КК судом апеляційної інстанції спеціальної конфіскації не є тим «іншим випадком», передбаченим ч.1 ст.421 КПК, що погіршує становище обвинуваченого. Відповідно до стст.408, 420 та 421 КПК рішення апеляційного суду, яким застосовується спеціальна конфіскація, постановляється у формі ухвали.