За виправлену описку суддю покарали попередженням — рішення ПДП ВРП
Натисніть на зображення, аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи.
Виправлення описки, що змінює зміст рішення на протилежне, у непередбачений спосіб, створює враження для стороннього спостерігача про ігнорування судом дотримання процесуальних норм.
Аби у стороннього спостерігача не складалося таке враження, перша дисциплінарна плата ВРП наклала на суддю Харківського окружного адміністративного суду Олену Заічко стягнення у виді попередження, інформує «Закон і Бізнес».
Як зазначалося, ця справа була порушена за зверненням активістки, яка посилалася на журналістське розслідування дворічної давнини стосовно ймовірної причетності судді до фальсифікації судового рішення. У згаданій публікації наводилися записи телефонних розмов судді, в яких йдеться про зміну «заветованого» рішення та знищення диска.
Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено «сумнівну» ухвалу судді про виправлення описки, якою вона змінює суть рішення. Тобто замість того, аби відмовити у позові товариства до податкової про визнання протиправними та скасування вимог про сплату податкового боргу на загальну суму близько 7,5 млн грн. (що, нібито, виплавало із проголошеного скороченого тексту рішення), задовольнила його. З огляду на це, скаржниця стверджувала, що суддя, «змінивши суть рішення ухвалою про виправлення описки та знищивши матеріали справи, допустила порушення Кодексу суддівської етики».
Утім, як засвідчив експерт, на записах судового засідання відсутнє слово «відмовити». Суддя оголосила, що «у задоволенні позовних вимог… задовольнити». Тобто фактично було неправильно побудоване речення, але суть проголошена та сама, що й в ухвалі про виправлення описки — задовольнити позовні вимоги.
Ба більше: це рішення залишено без змін апеляційною інстанцією, тобто жодних негативних наслідків для учасників процесу не настало.
Також адвокат Ростислав Кравець (на фото ліворуч) порушив питання того, на якій підставі проводилося прослуховування розмов судді. Адже втручання в таємницю розмов будь-якої особи вже є злочином.
«Заявник стверджує, що це підриває довіру до суду в очах громадськості, міжнародних експертів… А хто ж така громадськість? — безуспішно намагався з’ясувати у заявниці Р.Кравець. — Якщо мається на увазі заявник, Жернаков, Шабунін та Маселко, то так і говоріть!».
Як зазначив доповідач Микола Мороз, твердження про псування технічного запису не підтвердилося. Також не підтверджено дійсність аудіозапису розмов, що оприлюднені журналістами. Отже, усі обвинувачення на адресу судді є «лише припущенням авторів публікації».
Натомість, доповідач фактично продублював твердження заявниці про те, що своїми діями О.Заічко створила враження у представників громадськості про можливість зміни рішення у непроцесуальний спосіб.
Водночас, М.Мороз, взявши до уваги позитивну характеристику судді, відсутність істотних наслідків від такої ухвали, а також неумисний характер дій, запропонував стягнення у виді попередження. На таку пропозицію пристали всі члени палати ВРП.
Хоча, не виключено, що «громадськість» оскаржить таке рішення, вимагаючи більш суворого покарання. І членам ВРП доведеться переконувати її, що вони «з погляду стороннього спостерігача», не покривають суддівські порушення.