Чи може боржник наполягати на солідарній відповідальності, якщо цього не вимагає кредитор — ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
ЦК, як основний регулятор приватних відносин, не передбачає такої конструкції як встановлення для кредитора правового режиму солідарності поза його волею, а за бажанням його боржника.
На цьому наголосив Касаційний цивільний суд, залишаючи в силі постанову апеляційної інстанції у справі №601/1396/21, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі Особа 1 звернулась до суду із позовом до Особи 2 та Особи 3 про стягнення заборгованості за договорами позики.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Стягнено солідарно з відповідачів заборгованість за договорами позики в сумі $756 тис. Cуд мотивував це тим, що внаслідок укладення кредитного договору у подружжя виникає зобов’язання в інтересах сім’ї у вигляді повернення кредитних коштів, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники.
Постановою апеляційного суду рішення в частині солідарного стягнення коштів та судових витрат з Особи 3 скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог Особи 1 до Особи 3 про солідарне стягнення коштів відмовлено. Зазначено, що зміст розписок, в яких зазначено про те, що гроші ОСОБА_2 позичав для купівлі та ремонту нерухомості в м.Біла Церква, не може беззаперечно підтверджувати факту використання коштів в інтересах сім’ї.
Своєю чергою, КЦС зауважив, що автономія волі та приватний інтерес є «підвалинами» сучасного приватного права. А завдання приватного права полягає у «напрацюванні» таких правил, які максимальною мірою забезпечують автономію волі та реалізацію приватного інтересу кожної особи, без порушення прав та інтересів інших осіб.
У справі, що переглядається, касаційний суд узяв до уваги, що Особа 1 не скористалася своїм правом подачі касаційної скарги, приєднання до касаційної скарги Особи 2 (іншого відповідача). Тож така процесуальна поведінка позивача свідчить про згоду з оскарженою постановою апеляційного суду в частині відмови у задоволенні її вимог до Особи 3.
Водночас, суд касаційної інстанції не має підстав для задоволення позову Особи 1 до Особи 3 за касаційною скаргою іншого відповідача. А Особа 2 не посилався на наявність у нього повноважень діяти в інтересах позивача, таких доказів не надав.