Тривале й безрезультатне розслідування побиття адвокатів вилилось у рішення ЄСПЛ
.
Непомірно довга затримка правоохоронних органів у розслідуванні побиття адвокатів під час виконання ними своїх професійних обовʼязків несумісна з обов’язками держави відповідно до статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НААУ.
Порушення процесуального аспекту цієї статті Конвенції констатував Європейський суд з прав людини у справі «MYTSYK AND KRAVCHUK v. Ukraine», № 51984/17 (Верховний Суд включив це рішення до свого чергового огляду).
Адвокатів, які прибули до клієнта на обшук, не допустили до будинку та вивели з приміщення всупереч волі. Згідно зі скаргою, правоохоронці схопили їх за передпліччя та потягли до виходу. Зокрема, їх тягнули вниз по крутих сходах, завдаючи удари по ліктях і руках. Правоохоронці це заперечували.
В рамках кримінального провадження судово-медична експертиза встановила тілесні ушкодження, які могли бути нанесені у день інциденту, а слідчий, що був на обшуку, показав як свідок, що адвокатів вивели три працівники СБУ. Встановити цих співробітників так і не вдалося. Кримінальне провадження, яке досі триває, закривали і відновлювали щонайменше шість разів.
Заявники поскаржилися до ЄСПЛ відповідно до ст.ст. 3,8 Конвенції на те, що вони були піддані жорстокому поводженню з боку працівників правоохоронних органів. При цьому ефективного розслідування у зв’язку з цим проведено не було. Також вони стверджували, що їм перешкоджали у виконанні їхніх професійних обов’язків.
Суд у Страсбурзі виходив з того, що твердження заявників про жорстоке поводження було підтверджено доказами щонайменше стосовно походження та часу отримання ними тілесних ушкоджень. Отже, їхня скарга була небезпідставною і у держави існував обовʼязок провести ефективне розслідування цього питання.
Але розслідування перебувало в глухому куті. Протягом кількох років не була проведена жодна слідча дія. Через понад сім років після відкриття кримінального провадження розслідування не дійшло жодних переконливих висновків.
Така непомірно довга затримка, пояснення якій надано не було, сама собою несумісна з обов’язками держави за статтею 3 Конвенції. З цих підстав ЄСПЛ також відхилив і позицію представників українського уряду щодо не вичерпання національних засобів юридичного захисту.