Як встановити сервітут щодо чужої земельної ділянки, пояснив ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Закон вимагає надання доказів того, що нормальне використання своєї власності неможливе без обтяження сервітутом чужої ділянки. При цьому необхідно довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити будь-яким іншим способом.
Про це нагадав Касаційний цивільний суд, частково скасовуючи постанову апеляційної інстанції у справі №359/4563/21, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі рішенням міськрайонного суду встановлено постійний земельний сервітут шляхом надання позивачеві права проходу через ділянку. Апеляційний суд змінив це рішення, надавши позивачеві також право проїзду через цю ділянку.
Своєю чергою, КЦС зазначив, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (ч.1 ст.402 ЦК). У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (ч.3 ст.402 ЦК).
Також ВС зауважив, що під земельним сервітутом варто розуміти речове право користування чужим майном у тому чи іншому відношенні. Тобто, земельний сервітут представляє собою право здійснювати один або кілька певних видів «користування» чужою ділянкою. Земельному сервітуту притаманна властивість слідування. Сутність слідування полягає в тому, що перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не є підставою для припинення сервітуту. Тобто, сервітут немовби «приєднаний» до земельної ділянки, слідує за нею при зміні власника незалежно від волі останнього (див., зокрема, постанову КЦС від 23.06.2021 у справі №748/582/19).
Натомість, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що нормальне використання своєї власності неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому необхідно довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити будь-яким іншим способом (див. постанову ВС від 20.03.2024 у справі №463/2640/21).
У цій справі КЦС констатував, що при зміні рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився, що тягар доказування існування інших, менш обтяжливих для відповідача, способів встановлення земельного сервітуту покладається на останнього.
Проте апеляційний суд не мотивував підстави відхилення або прийняття доводів відповідача про наявність менш обтяжливих способів забезпечення доступу позивача до її земельної ділянки, з урахуванням висновку експертизи та наявності суміжних ділянок. Також не спростованими залишилися доводи відповідача про можливість доступу до спірної ділянки по вже існуючих проїздах, які апеляційним судом належним чином перевірені не були.