Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Податковий орган не наділений повноваженнями заявляти кредиторські вимоги за зобов’язаннями боржника щодо сплати орендної плати за договором оренди землі, укладеним з органом місцевого самоврядування.
На це звернув увагу Касаційний господарський суд, залишаючи без змін попередні рішення у справі №921/110/23, інформує «Закон і Бізнес».
Ухвалою господарського суду відкрито провадження у справі про банкрутство товариства та введено процедуру розпорядження майном. ГУ ДПС подало заяву про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму понад 8 млн грн., у тому числі 6,1 млн грн. заборгованості з орендної плати за землю.
Ухвалою госпосуду визнано ГУ ДПС конкурсним кредитором з грошовими вимогами на суму 1,9 млн грн., решту вимог суд відхилив.
Своєю чергою КГС зауважив, що плата за землю може справлятися як у формі земельного податку, так і у формі орендної плати. При цьому одночасне стягнення такої плати і як земельного податку, і як орендної плати законом не передбачено.
КГС звернув увагу, що відповідно до ст.288 ПК підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Якщо орендар не сплачує орендної плати, то згідно зі ст.24 закону «Про оренду землі» саме місцева рада як орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Крім цієї справи, в огляд практики КГС за червень 2024 року включено низку інших правових позицій. Так, у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо застосування:
положень ст. 388 ЦК у поєднанні з положеннями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за позовом боржника в особі ліквідатора про витребування майна від добросовісного набувача в межах провадження у справі про банкрутство;
п.3 ч. 1 ст.388 ЦК при витребуванні майна у добросовісного набувача;
ст.625 ЦК у разі невиконання рішення суду, ухваленого за наслідками розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності.
У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів містяться висновки стосовно:
розмивання частки учасника у статутному капіталі та встановлення кінцевого бенефіціарного власника;
визначення початку перебігу позовної давності у справах за позовами ФГВФО (як кредитора, що також діє в інтересах інших колишніх кредиторів), застосування ч. 7 ст. 52 закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
У справах щодо земельних відносин та права власності викладено правовий висновок про надмірність вимоги про знесення самочинного будівництва у разі погодження при укладенні мирової угоди власником земельної ділянки будівництва на ній.
У постанові в спорі, що виник із правочину, зроблено висновок щодо застосування наказів Міністерства енергетики від 28.03.2022 №140 та від 15.06.2022 №206 до правовідносин купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом у період дії воєнного стану в Україні.