Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Строк перебування особи у слідчому ізоляторі може бути зарахований лише в межах того самого кримінального провадження, в якому до особи було застосовано попереднє ув’язнення.
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, скасувавши ухвалу апеляційного суду у справі №523/11745/22, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі місцевий суд визнав винуватою та засудив особу за ч.4 ст.186 КК до позбавлення волі на строк 7 років. До цього покарання суд частково приєднав невідбуту частину покарання за вироком апеляційного суду та визначив остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією майна. Зарахував в строк відбування покарання строк його попереднього ув’язнення з 29.06.2017 по 25.02.2020 з розрахунку один день — за два дні позбавлення волі.
Апеляційний суд змінив цей вирок, виключивши з нього посилання на зарахування обвинуваченому відбутої частини покарання у період, коли він перебував під вартою у зв’язку із провадженням у справі, вироком в якій був засуджений раніше.
Своєю чергою, ККС вказав, що не будь-який час перебування особи у слідчому ізоляторі чи іншому місці попереднього ув’язнення може бути зараховано відповідно до ч.5 ст.72 КК. Такий строк може бути зараховано лише в межах того самого кримінального провадження, в якому до особи було застосовано попереднє ув’язнення.
Разом із тим, ККС погодився з прокурором, що прийняте судом апеляційної інстанції рішення вплинуло на призначене засудженому покарання через збільшення його кінцевої тривалості, а тому погіршило його становище. Водночас рішення апеляційного суду, яким виключається з резолютивної частини вироку місцевого суду рішення про застосування щодо особи положень ч.5 ст.72 КК, повинно ухвалюватися судом апеляційної інстанції у формі вироку.
Крім цієї справи, в огляд практики ККС за червень 2024 року включені низка інших. Зокрема, в ньому відображені інші правові позиції у сфері кримінального права.
Так, указано, що користування посвідченням водія, отриманим в установленому законом порядку, в яке внесена завідомо недостовірна інформація про керування транспортними засобами відповідної категорії, є використанням завідомо підробленого документа (ч.4 ст.358 КК).
Акцентовано, що для наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.1971 КК, достатньо факту самовільного зайняття земельної ділянки в зонах особливого режиму використання земель, зокрема у прикордонній смузі.
У сфері кримінального процесуального права констатовано, що роз’яснення особі її права на розгляд кримінального провадження колегіальним складом суду є додатковою гарантією неупередженого, справедливого судового розгляду та невіддільною складовою права на захист.
Акцентовано на тому, що спеціальна конфіскація застосовується до знаряддя вчинення злочину, а не до його окремої частини.