Судові витрати за перегляд додаткового рішення — позиція ВП ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Особа, яка понесла судові витрати під час апеляційного чи касаційного перегляду додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, має право на відшкодування таких витрат.
Такий висновок зробила Велика палата Верховного Суду, частково змінюючи розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої та апеляційної інстанції у справі №910/14524/22, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі ВП ВС, серед іншого, з’ясовувала питання, чи можна відшкодовувати судові витрати за перегляд додаткового рішення про розподіл таких судових витрат, аби сформулювати універсальний підхід для вирішення такої процесуальної ситуації. Тобто такий підхід, який не буде пов’язаний з причинами та підставами ухвалення додаткового судового рішення, оскільки за будь-яких умов йдеться про усунення певних вад рішення суду.
ВП ВС зазначила, що за змістом ст.244 ГПК додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід’ємною складовою. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення.
У постанові ВП ВС від 05.07.2023 у справі №904/8884/21 зроблено висновки про те, що за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні, питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, який усуває недоліки судового рішення, пов’язані з порушенням вимог щодо його повноти. Додаткове рішення є невід’ємною частиною рішення у справі.
ВП ВС зазначила, що у разі оскарження додаткового рішення, яким, зокрема, вирішено питання про судові витрати, результат такого оскарження залежить від результату вирішення судом спору по суті пред’явленого позову.
З огляду на це, Велика палата дійшла висновку, що особа, яка понесла судові витрати під час апеляційного чи касаційного перегляду додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, має право на відшкодування таких витрат, що відповідатиме принципу господарського судочинства, передбаченому в п.12 ч.3 ст.2 ГПК. Під час вирішення цього питання суд має керуватися критеріями, визначеними у ч.5 ст.126 та ч.5 ст.129 ГПК.
Інакше розуміння позбавить особу права на відшкодування понесених нею судових витрат у разі необґрунтованого оскарження іншим учасником справи додаткового судового рішення, що нівелюватиме значення такої засади судочинства, як відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.