Чому особу в статусі свідка не можна відсторонити від роботи, пояснив ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Якщо працівник не є підозрюваним або обвинуваченим, і відсутнє рішення про його відсторонення, прийняте в порядку ч.2 ст.154 КПК, то наказ роботодавця про відсторонення такого працівника є незаконним.
На це звернула увагу колегія Касаційного цивільного суду, залишаючи без змін попередні рішення у справі №210/3278/22, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі заступника директора з економічної, науково-технічної та інноваційної роботи Науково-дослідного гірничорудного інституту Криворізького національного університету було відсторонено від виконання посадових обов’язків на час проведення слідчих дій без збереження заробітної плати. Наказ виданий у зв’язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Суд першої інстанції визнав незаконним і скасував наказ, зобов’язав відповідача виплатити позивачу заробітну плату за час відсторонення від роботи. Апеляційний суд змінив це рішення лише в частині періоду, за який позивачу слід виплатити заробітну плату.
У касаційній скарзі зазначалося, що оскаржуваний наказ про відсторонення позивача від роботи винесений на виконання вимог закону «Про запобігання корупції» з метою запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у позивача.
Своєю чергою, КЦС нагадав, що підстави відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим органом визначені ст.46 КЗпП. Відсторонення особи від роботи можливе за наявності передбачених законодавством обставин.
Згідно з чч.1 та 2 ст.154 КПК відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у скоєнні злочину. Таке відсторонення здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше як два місяці. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог ст.158 цього кодексу.
Проте, КЦС констатував, що в матеріалах справи немає відомостей про те, що позивач підозрюється або обвинувачується у скоєнні злочину. Відповідного рішення про відсторонення від посади в порядку ст. 154 КПК щодо нього не ухвалювалося. У кримінальному провадженні позивач мав процесуальний статус свідка.
З огляду на викладене суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що наказ про відсторонення позивача від роботи винесений відповідачем без законних на те підстав, у зв’язку з чим скасував його.