Чи завжди заборона зборів ТОВ є неналежним заходом забезпечення — засідання ДДП ВРП
Натисніть на зображення, аби спостерігати за перебігом засідання другої дисциплінарної палати ВРП.
Так трапляється не часто, але минулого тижня саме члени другої дисциплінарної палати ВРП вирішили взяти перерву в цій справі. Адже суддя, який взяв на себе функцію захисту, був переконливішим за скаржника.
Слухання цієї справи продовжиться сьогодні, 26 червня, о 10:00, інформує «Закон і Бізнес».
Власне скарга стосується застосування заходів забезпечення позову суддею Господарського суду Харківської області Наталією Калініченко, які, на думку заявника, фактично заблокували господарську діяльність юридичної особи, бо не могли бути проведені загальні збори товариства.
Так само, на його думку, дисциплінарний проступок вчинили й судді Східного апеляційного господарського суду Михайло Слободін, Ольга Склярук та Інна Шутенко, які у складі колегії відмовили в задоволенні апеляційної скаргу на цю ухвалу.
На минулому засідання М.Слободін доволі переконливо обґрунтував позицію колегії, навіть піддавши критиці позицію касаційної інстанції, яка, на його думку, формально поставилася до цього питання, не пояснивши, якими у такому разі мали бути заходи забезпечення позову. Адже на момент постановлення ухвали за скаржником узагалі не було зареєстрованого права на частку в товаристві.
Справу судді Київського апеляційного суду Галини Балацької відкладали вже двічі. Скаржник стверджує, що суддя «допустила зволікання з виготовленням судового рішення та несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для його внесення до ЄДРСР».
Г.Балацька не заперечує, що цю постанову було направлено захисникові та особі, яка притягнута до відповідальності, із деяким запізненням — через три роки після ухвалення. Проте пояснює це значним навантаженням.
Минулого разу палата лише розглянула заявлений відвід доповідачеві Роману Маселку, але не задовольнила її.
А от скарга стосовно судді Казанківського районного суду Миколаївської області Христини Іщенко стосується улюбленого питання Р.Маселка — надто м’яке покарання для нетверезого водія. Враховуючи його попередню діяльність як активіста, дивно, що такі скарги потрапляють йому на розгляд як доповідачеві.
До речі, наступним питанням палата якраз слухатиме клопотання Р.Маселка та ще однієї активістки Тетяни Чижик щодо дозволу на оскарження. Вони не погоджуються із рішенням палати, що відмовилася покарати суддю Київського апеляційного суду Валентина Шроля, до якого були такі самі претензії. Це доводить, що у Р.Маселка сформувалася явна упередженість саме до суддів, які не карають нетверезих водіїв. Або таким є запит тих, хто фінансує певні громадські організації.
Тим не менш, вочевидь, що до суддів, які, скажімо, виносили м’які вироки крадіям, наркоманам чи іншим категоріям злочинців, претензій в Р.Маселка немає.
Наприкінці засідання ДДП ВРП заслухає висновки стосовно наявності у 25 скаргах підстав для відкриття нових справ та щодо залишення без розгляду 14 інших.