Як кваліфікувати побиття поліцейським водія-порушника — ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Безпідставна спроба поліцейського примусово зупинити водія шляхом застосування до нього фізичного насильства зі спричиненням тілесних ушкоджень є перевищенням наданих прав і службових повноважень.
На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд, залишаючи без змін вирок апеляційного суду у справі №749/19/22, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі вироком районного суду капітана поліції визнано невинуватим у пред’явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.365 «Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу» КК та виправдано.
Вироком апеляційного суду поліцейського визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки, а також позбавлено спеціального звання «капітан поліції».
Згідно з обставинами справи, поліцейський, не висуваючи вимоги зупинитися, раптово підбіг ззаду до потерпілого, який керував мопедом і намагався проїхати через хвіртку воріт паркану, розміщеного біля залізничного вокзалу, та правим кулаком вдарив його у праве плече, після цього застосував прийом удушення. Далі, не висуваючи жодних законних вимог та не представившись, застрибнув на мопед позаду потерпілого та, застосовуючи до нього прийом удушення, під час руху мопеда упродовж близько 400 м продовжив застосування насильства. Як наслідок, потерпілий втратив рівновагу та впав з мопеда. Після того як потерпілий піднявся на ноги та підійшов до мопеда, щоб заглушити двигун, наблизився до нього та вдарив правим кулаком у ліву скроню, в результаті чого потерпілий впав на землю і втратив свідомість.
Засуджений у касаційній скарзі стверджував, що стороною обвинувачення не доведені об'єктивна та суб'єктивна сторони інкримінованого йому за ч.2 ст.365 КК кримінального правопорушення, зокрема заперечував установлений судами факт нанесення потерпілому тілесних ушкоджень.
Як зазначив ККС, у кримінально-правовому аспекті поняттям насильства, зокрема і як способу вчинення кримінального правопорушення, охоплюється сам протиправний вплив на особисту недоторканність, здоров'я чи життя потерпілої особи, а також наслідки такого впливу у виді завдання фізичного болю, заподіяння тілесних ушкоджень або смерті. Отже, поняття «насильство» поширюється на спосіб вчинення діяння, передбаченого ч.2 ст.365 КК, та на обумовлені його застосуванням наслідки.
Водночас, ККС відхилив твердження про дії обвинуваченого у стані крайньої необхідності із дотриманням умов її правомірності.
З огляду на це, ККС констатував, що апеляційний суд дійшов переконливого висновку про доведеність винуватості працівника правоохоронного органу у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК.