Закон і Бізнес


ВП ВС відступила від правової позиції щодо порядку поділу спільного сумісного майна


.

28.05.2024 12:51
1345

ВП ВС відступила від правової позиції щодо порядку поділу спільного сумісного майна у разі внесення одним із подружжя коштів як вкладу в статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю


Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на ВША. Огляд змін підготувала адвокат Ольга Михальчук.

Підходи щодо поділу майна подружжя у частині поділу частки у товаристві (тобто стосовно прав одного з подружжя під час розірвання шлюбу на частку у статутному капіталі товариства, яке належить іншому з подружжя) у судовій практиці змінювалися.

У зазначеній категорії справ Верховний Суд усталено не відступає від висновку про те, що у разі передання подружжям спільного сумісного майна до статутного фонду приватного підприємства, заснованого одним із подружжя, в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов’язальне право), що знаходить своє відображення у висновках ВС у постанові від 29.06.2021 у справі №916/2813/18, у постанові від 3.07.2013 у справі №6-61цс13, у постанові від 29.06.2021 у справі №916/2813/18, у постанові від 15.06.2022 у справі №450/624/15. Сутність зазначеного «механізму трансформації» полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя. Тривалий час при розгляді справ про поділ майна подружжя, суди дотримувались саме такої правової позиції щодо задоволення вимог одного з подружжя про виплату половини вартості внеску іншого з подружжя у статутному капіталу товариства. При цьому, проблематика полягала в невідповідності вартості внеску до статутного капіталу (на момент набуття корпоративних прав учасника) реальній дійсній вартості частки учасника (на момент поділу спільного майна подружжя), а також у відмінності розміру номінального статутного капіталу від дійсної вартості чистих активів юридичної особи.

У постанові від 10.04.2024 Великою Палатою Верховного Суду з урахуванням принципу верховенства права роз’яснено «особливості інтерпретації положень» статті 74 СК, статей 13, 24 закону «Про господарські товариства», та відступлено від правових позицій у тому, що один з подружжя при поділі спільного сумісного майна може претендувати на виплату частки у статутному капіталі, що є відмінним від виплати половини вартості внеску засновника у статутний капітал цього товариства.

Консультативна рада європейських суддів у Висновку №11 (2008) про якість судових рішень зазначила, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні (пункт 49 цього Висновку). Велика Палата Верховного Суду зауважує, що вона відступає не від постанови у конкретній справі, а від висновку щодо застосування норм права.

Системний аналіз норм закону «Про господарські товариства» дозволяє диференціювати поняття «внеску» та «частки» статутного капіталу юридичної особи:

-Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства – ч. 3 ст. 13 ЗУ «Про господарські товариства»;

-Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника – ч. 8 ст. 24 ЗУ «Про господарські товариства».

У постанові від 10.04.2024 суд виходив з презумпції про те, що вартість частки у статутному капіталі відповідає розміру внеску, якщо тільки сторона, яка стверджує про зміну цієї вартості на час розгляду справи, не доведе, що вартість частки змінилась (зросла або внаслідок звичайної діяльності товариства зменшилась).

 

Також заслуговує на увагу посилання на висновки ВП ВС у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 925/1165/14 д про те, що вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов’язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства. За наявності спору щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів (пункти 6.8, 6.9 постанови).

Відступ ВП ВС від висновку щодо застосування норм права при поділі спільного сумісного майна у разі внесення одним із подружжя як вкладу у статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю коштів, не вирішує в повному обсязі проблематики визначення дійсної (ринкової) вартості майна товариства в питаннях доступу до первинної бухгалтерської документації, витребування інформації для проведення експертизи, тощо.

Проте, висновки ВП ВС, згідно з Постановою від 10 квітня 2024 року у справі № 760/20948/16-ц, є вагомими для адвокатів при визначенні стратегії та формування правової позиції при наданні правничої допомоги в подібних справах, зокрема:

-у разі внесення одним із подружжя як вкладу у статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником; натомість особа, яка внесла вклад у статутний капітал товариства набуває право на частку учасника цього товариства;

-інший з подружжя, який був співвласником коштів, внесених у статутний капітал товариства з метою захисту свого права при поділі їх спільного сумісного майна набуває право вимагати виплати половини вартості частки члена подружжя у статутному капіталі;

-один з подружжя при поділі спільного сумісного майна може претендувати на виплату частки у статутному капіталі, що є відмінним від виплати половини вартості внеску засновника у статутний капітал цього товариства;

-вартість частки у статутному капіталі відповідає розміру внеску, якщо тільки сторона, яка стверджує про зміну цієї вартості на час розгляду справи, не доведе, що вартість частки змінилась (зросла або внаслідок звичайної діяльності товариства зменшилась)».

З повним текстом постанови ВП ВС від 10.04.2024 у справі №760/20948/16-ц ви можете ознайомитися за посиланням.

Закон і Бізнес