Закон і Бізнес


Допомога ВПО: коли приховування відомостей стає шахрайством — ВС


Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.

17.05.2024 13:43
831

Cаме собою встановлення в законі механізму повернення органу соціального захисту надміру виплачених ВПО коштів не виключає притягнення особи до кримінальної відповідальності за шахрайство.


На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд, залишаючи без змін вирок апеляційного суду у справі №643/8436/18, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі апеляційний суд скасував виправдувальний вирок місцевого суду та визнав внутрішньо переміщену особу винуватою і засудив за шахрайство (ч.1 ст.190 КК). Адже вона умисно не зазначила в заявах для призначення допомоги для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відомостей про наявність у її власності квартири.

ККС нагадав, що грошова такий вид допомоги не призначається в разі, коли будь-хто з членів сім’ї має у власності житлове приміщення/ частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення. Винятком є житлові приміщення, які непридатні для проживання, що підтверджується актом технічного стану (п.6 чинного на момент вчинення кримінального правопорушення Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 1.10.2014 №505).

Проте засуджена вже після придбання нового житла двічі звернулася до органу соціального захисту із заявами про продовження виплати допомоги та не повідомила про наявність у неї квартири, що виключало б продовження цих виплат.

Натомість, як зазначено у постанові об’єднаної палати ККС від 16.11.2020 у справі №159/3357/18, неповідомлення (незазначення) відомостей про наявність нерухомого майна як спосіб отримання соціальних виплат (допомоги) є одним із різновидів обману, що характеризується документальною (письмовою) формою та проявляється через пасивну поведінку особи, котра не повідомляє обов’язкової за законом інформації.

ККС звернув увагу, що формуляри заяв містили графу «Інформація щодо наявності у будь-кого з членів сім’ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції». Однак засуджена надала негативну відповідь щодо наявності в неї відповідного житла. Отже, діяла з прямим умислом і шляхом обману заволоділа коштами з державного бюджету на загальну суму понад 30,4 тис. грн.

З огляду на це ККС погодився із вироком апеляційного суду, який визнав особу винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК (в редакції станом на момент вчинення кримінального правопорушення), та призначив їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. На підставі ст.49 та ст.74 КК особу звільнено від призначеного покарання у зв’язку із закінченням строків давності.

Закон і Бізнес