Закон і Бізнес


Люди не вірять рішенням, які ухвалили суди, – уповноважена у справах ЄСПЛ


Фото: Укрінформ

06.05.2024 16:27
1481

Уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко розповіла про часткове призупинення деяких пунктів Конвенції з прав людини у зв’язку з воєнним станом в Україні, про позови, які українці подають проти своєї держави.


Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Мін’юст.

Україна подала до Ради Європи заяву про часткове призупинення деяких пунктів Конвенції з прав людини у зв’язку з воєнним станом. На рівні такої простої людської мови що це означає?

— Відбулося чергове інформування Ради Європи про так званий відступ від зобов’язань з Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод, і це було інформування про зменшення обсягу цього відступу. У 2022 році, коли був введений воєнний стан внаслідок повномасштабного вторгнення РФ, Україна поінформувала і Раду Європи, і Організацію Об’єднаних Націй про введення цього стану. А режим воєнного стану за нашим законодавством передбачає, зокрема, і можливість обмеження низки прав людини. Пряма норма Конституції. І у зв’язку з цим у нас як держави-члена цих міжнародних організацій було зобов’язання повідомити ООН і Раду Європи про те, що введено воєнний стан і що це може вплинути на забезпечення певних прав людини, що і було зроблено, причому ще 1 березня 2022 року. Стаття 15 Конвенції передбачає, що в разі війни або будь-якої іншої небезпечної ситуації, надзвичайної ситуації, що загрожує життю нації, держави можуть вживати такі екстраординарні заходи, які відступають від положень Конвенції, що гарантує перелік прав людини, і повинні про це обов’язково інформувати. Виключено низку статей, які були передбачені в першому інформуванні: стаття 4 – заборона примусової праці, 13 стаття – забезпечення права на юридичні засоби захисту, стаття 14 – заборона дискримінації.

Є якісь результати взагалі такого інформування? Що воно дає Україні в юридичній площині?

— Насамперед це зроблено для того, щоби дати певне поле для держави, коли вже справа розглядається в Європейському суді з прав людини. Цей суд дуже відомий в Україні, тому що до нього багато наших громадян звертається. І вже Європейський суд в перспективі, коли буде розглядати справи, зауважуватиме, наскільки це покривалось ось цим відступом від зобов’язань, і чи відступ зобов’язань не був надмірним. Вже на розгляді Європейського суду є певна категорія справ, яка стосується скарг щодо певних обмежень, що були введені внаслідок повномасштабного вторгнення. І Європейський суд вже поставив за певними справами питання, чи покриваються вони ось цим відступом від зобов’язань, заявлених у березні 2022 року. Ми є під наглядом Європейського суду з прав людини. І другий важливий аспект, більш політичний. Ми рухаємося до повного членства в Європейському Союзі. І, щоби стати повноправним членом, важливе забезпечення прав людини. Це так само паралельно йде з цим євроінтеграційним процесом.

Україна – не єдина країна, яка застосувала такий механізм відступу від зобов’язань.

А хто ще?

— Азербайджан і Вірменія у 2020 році. Вони також зверталися з відповідними заявами. Туреччина – це їхня історія 1980 року. Ми пам’ятаємо велике коло обмежень прав людини, які мали всі країни під час введення карантину через пандемію. І багато країн теж повідомляли Раду Європи, що ті обмеження введені. І деяким країнам Європейський суд вказав, що все-таки ці обмеження були надмірними, відповідно встановив порушення з боку тих держав щодо прав людини. В інших випадках він, навпаки, став на бік держав, мовляв, обмеження були об’єктивними в тих умовах.

Тоді поговорімо ще про Європейський суд з прав людини. Упродовж 2023 року він ухвалив 130 рішень проти України. У яких справах?

— Україна протягом останніх років – лідер за кількістю звернень до Європейського суду з прав людини. І великий відсоток тих скарг, які надходять до Європейського суду, стосуються доволі таких тривалих системних проблем, які є десятки років у правовій системі України.

Наприклад – проблема з жорстоким поводженням в системі кримінальної юстиції. У нас у зв’язку з цим Кабінет Міністрів ухвалив стратегію протидії катувань і жорстокому поводженню в системі кримінальної юстиції, де не просто стоїть питання, що треба якісно проводити розслідування, коли наявні скарги на жорстоке поводження. А є ряд заходів, які спрямовані на те, щоб не тільки боротися вже з наслідками, а запобігати. Старий Кримінально-процесуальний кодекс 1960 року передбачав явку з повинною. І в нас багато було рішень суду, що констатував, що є проблеми з жорстоким поводженням.

Яка призводила до явок з повинною

— Так. І то не індивідуальна історія, проблема має системний, масовий характер. На жаль, ми повинні про це говорити. І от великий відсоток цих звернень, які потрапляють в Європейський суд з прав людини, стосуються проблем, що потребують вжиття комплексу дій: зміни законодавства, зміни адміністративної практики. Це не 1–2 роки, це багатоетапний і тривалий процес буде.

Також причина звернень до Європейського суду – тривалість тримання під вартою: суди не повністю або неякісно обґрунтовували рішення про обрання запобіжного заходу і продовження тримання під вартою протягом тривалого часу. Є неповторювані справи, пов’язані з розслідуванням складних справ або з питанням заборони мирних акцій протесту. Але останніми роками великий відсоток звернень стосується скарг, пов’язаних зі збройною агресією РФ.

З чим пов’язана така популярність Європейського суду з прав людини в Україні?

— Він за останні 10 років, мабуть, набув найбільшої популярності. Можливо, через те, що це міжнародний суд, чиї рішення мають юридичні наслідки для держави, і держава зобов’язана їх виконувати. І ще аспект – можливість отримати компенсацію від держави. Це називається справедлива сатисфакція. І за 2022-й рік, і за 2023-й ми повністю суми, які були присуджені, виплачували, незважаючи на те, що є проблема з наповненістю державного бюджету.

Як оцю тенденцію зупинити, щоб менше справ розглядалося наших?

— Треба з проблемами, на які Європейський суд постійно вказує, повністю розібратися.

Люди мають повірити в ефективність нашої української судової системи?

— Зокрема. Багато звернень – через те, що люди не вірять рішенням, які ухвалили суди. Ми, звісно, хотіли б, щоби наші громадяни все-таки більше вірили нашим державним органам, державі й рішенням, які вона ухвалює.

Закон і Бізнес