Коли договір фінансового лізингу автомобіля підлягає нотаріальному посвідченню — ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Якщо перед укладенням та на момент укладення особа не заявляла вимог щодо нотаріального посвідчення договору фінансового лізингу, він не потребував такого посвідчення.
З такою позицією апеляційного суду погодився й Касаційний цивільний суд у справі №756/11019/22, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі договір лізингу був укладений 22.10.2021, тобто після набрання чинності новим законом «Про фінансовий лізинг» від 04.02.2021 №1201-IX (набрав чинності 13.06.2021). Тому правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, регулюються цим законом в новій редакції, який визначає загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
Згідно із ст.15 закону «Про фінансовий лізинг» договір фінансового лізингу укладається в письмовій формі й не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених законом або домовленістю сторін. Договір фінансового лізингу транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню на вимогу однієї із сторін такого договору (ч.3 ст.15 закону).
КЦС зауважив, що, починаючи з 13.06.2021, нормами закону «Про фінансовий лізинг» передбачено, що договір фінансового лізингу транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню на вимогу однієї із сторін такого договору.
З огляду на це, встановивши, що перед укладенням та на момент укладення договору фінансового лізингу особа не заявляла вимог щодо нотаріального посвідчення договору, КЦС констатував, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що оспорюваний договір відповідає вимогам ч.3 ст.15 закону «Про фінансовий лізинг». Тому обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, та відмовив у задоволенні позову про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Водночас, КЦС зазначив, що посилання суду на пріоритет закону «Про фінансовий лізинг» перед ЦК є недоцільним, оскільки ч.3 ст.806 ЦК передбачає застосування особливостей окремих видів і форм лізингу. Проте це не вплинуло на правильність вирішення спору.