Реформи для армії
Чого чекати та на що сподіватися українцям
.
Реформи мають проводитися для досягнення певного результату.Якщо йдеться про оборону держави, то, зокрема, для збільшення мобілізаційного резерву. З цією метою ВР ухвалила три закони щодо мобілізації. Проаналізуємо, про що ж вони.
Три закони плюс постанова
Раніше стверджували, що для підтримання боєздатності та забезпечення ротації підрозділів та частин Збройних Сил на фронті, необхідно мобілізувати ще 500 тис. людей. Однак, після проведеного аудиту в ЗСУ ця цифра була суттєво зменшена.
Для досягнення таких цілей, парламентом у різні часи прийнято 3 нові закони щодо вдосконалення порядку мобілізації. Але всі вони були підписані Президентом 2 квітня цього року, а саме:
«Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 30.05.2023 №3127-IX (набрав чинності з 04.04.2024), який передбачає зниження віку мобілізації з 27 до 25 років;
«Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану» від 16.01.2024 №3549-IX (набрав чинності з 04.04.2024), яким впроваджується цифровізація армії;
«Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-IX (набуде чинності з 4.05.2024), яким скасовується статус «обмежено придатний».
Крім того, Уряд ухвалив постанову «Про внесення зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України» від 02.04.2024 №366, яка відкриває кордон для деяких категорій чоловіків-студентів з метою навчання на програмах академічної мобільності.
Давайте розглянемо деталі цих актів.
Зниження мобілізаційного віку
Тепер під мобілізацію в Україні підпадатимуть чоловіки у віці від 25 років, а не від 27, як було раніше.
Закон №3127-IX Верховна Рада прийняла конституційною більшістю голосів майже рік назад. Ініціатором законопроекту значився Уряд.
Норми закону стосуються зниження граничного терміну перебування на обліку призовників.
Нагадаємо, що на період воєнного стану призов на строкову військову службу скасовано.
Строковики могли перебувати на такому обліку до 27 років. Тепер на строкову військову службу призиватимуть чоловіків у віці від 18 до 25 років. Після досягнення 25-річного віку особа буде військовозобов'язаною та може бути мобілізованою до лав ЗСУ (якщо не матиме за законом права на відстрочку та підходить за станом здоров’я).
Серед плюсів ухваленого закону, безумовно, — це збільшення мобілізаційного резерву, що відповідає вимогам часу.
Утім, на практиці може скластись ситуація, що особи, які не проходили строкову служби та не мають відповідної військово-облікової спеціальності, навряд чи зможуть ефективно використовуватися у ЗСУ при веденні бойових дій.
Новомобілізовані, які не мають досвіду проходження строкової служби у воєнний час, як мінімум повинні пройти досить тривалу військову підготовку для здобуття необхідних навичок та вмінь. Адже професійна та підготовлена армія є однією із запорук перемоги над ворогом.
Крім того, норми щодо зменшення призовного віку будуть діяти і у мирний час. Це суттєво зменшить кількість осіб, які повинні будуть проходити обов’язкову строкову військову службу.
Нагадаємо, що наразі у парламенті розглядається багатостраждальний урядовий законопроект №10449, який готується до другого читання. Ним пропонується запровадження базової військової служби замість строкової. Чоловіки віком від 18 до 25 років будуть проходити її протягом 3—5 місяців залежно від умов.
Зі слів члена комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федора Веніславського, якщо такі особи не пройшли відповідну підготовку, то по досягненню 25 років вони можуть бути призвані на навчальні військові збори та отримати статус військовозобов'язаного.
До речі, за різною інформацією, законопроект №10449, який є одним із ключових у цьому питанні, може бути винесений на голосування до сесійної зали ВР у другому читанні десь 10—11 квітня.
Реєстр військовозобов’язаних
Закон №3549-IX передбачає створення Реєстру військовозобов’язаних. Він міститиме такі відомості:
прізвище, ім’я (відомості про їх зміну);
номер телефону та адреси електронної пошти;
про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (за згодою призовника, військовозобов’язаного, резервіста);
про громадянство;
про смерть особи або оголошення особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою;
щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною;
про місце роботи (інформація про місце роботи, посада, стаж роботи);
про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок);
про освіту;
про досвід роботи за спеціальністю;
про встановлення, зміну групи інвалідності;
про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов’язку;
про притягнення до кримінальної відповідальності;
унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
про статус ветерана війни;
про володіння іноземними мовами;
про дозвіл на зберігання та носіння зброї;
про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки;
про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну;
реквізити посвідчення водія (тракториста-машиніста);
про документи, що надають право управління водним та повітряним транспортом;
про особу, зниклу безвісти за особливих обставин;
про ВПО;
про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Ці данні вноситимуться до реєстру стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими реєстрами та базами, держателями яких є державні органи. При цьому така інформація надаватиметься щодо усіх громадян України віком від 18 до 60 років (не лише чоловічої статі).
Внесена до реєстру інформація є конфіденційною. Нерозголошення конфіденційної інформації гарантується державою.
Реалізація зазначених норм закону дозволить виявити громадян, які не перебувають на військовому обліку, але наявні в інших державних реєстрах. Наприклад, за інформацією про сплачені податки буде видно, що киянин, працює у Дніпрі. Відповідно, до працедавця буде надходити звернення, що його працівнику необхідно з’явитися у ТЦК міста Дніпра.
Цифровізація послуг
Закон №3549-IX передбачає можливість подання електронної заяви про надання статусу учасника бойових дій, через:
Єдиний державний реєстр ветеранів війни;
Державний веб-портал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони;
Єдиний державний веб-портал електронних послуг.
Крім того, уможливлено отримання в електронній формі довідки про безпосередню участь у бойових діях.
Посвідчення учасника бойових дій також можна буде отримати у паперовій або електронній формі.
Члени сімей загиблих військовослужбовців матимуть змогу через електронні засоби оформити статус члена сім’ї загиблого (померлого) захисника чи захисниці України, що значно зменшить бюрократичну тяганину та в деякій мірі полегшить їм нелегкий період адаптації до життя після втрати рідної людини.
Крім того, закон передбачає електронну інформаційну взаємодію між Єдиним державним реєстром ветеранів війни та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Електронний кабінет
Поява електронного кабінету в кожного військовозобов’язаного уможливить його контакти з ТЦК, по суті, не виходячи з дому. Такий кабінет надаватиме змогу оновити свої данні та отримати онлайн доступ до інформації про персональні та службові дані, а також відкриває можливість отримання відповідних послуг.
Як раніше розповідала заступник міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко, Міноборони планує запустити електронний кабінет військовозобов'язаного у другому кварталі 2024 року.
Відповідно планують запровадити електронний військовий обліковий документ — витяг з реєстру, що свідчитиме про обліковий статус громадянина, а саме: де він перебуває на обліку, чи придатний до служби тощо. Над створенням електронного військового квитка Міноборони працює спільно з іноземними партнерами.
Крім того, Міністерство оборони оприлюднило аналог додатку «Дія», який буде для військових. Це мобільний застосунок називатиметься «Армія+», і в ньому будуть доступні документи та послуги для військових.
В додатку «Армія+» військовослужбовці матимуть стандартизовані шаблони рапортів, які можна буде підписати та відправити онлайн у кілька кліків. Його запуск очікується влітку цього року.
Електронних повісток у додатку «Армія+» не буде. Цей застосунок створюють для тих, хто вже служить в армії, повідомила К.Чорногоренко.
Найбільш позитивною новелою закону №3549-IX є можливість автоматичного надання статусу УБД. Однак, і в цій частині він містить деякі недоліки.
Річ у тім, що збережено право видання виключно паперової довідки про безпосередню участь у бойових діях у тих випадках коли у військових частин немає можливості внесення відомостей про закінчення реалізації бойового наказу в електронній формі до реєстру. Як це буде працювати на практиці поки що не зрозуміло, однак ця норма може призвести до зловживань на місцях.
Скасування статусу «обмежено придатний»
Законом №3621-IX скасовано статус «обмежено придатний».
На превеликий жаль, під час виконання бойових завдань багато захисників отримують серйозні поранення й травми. Та, після проведеного лікування, за рішенням ВЛК отримували висновок — «обмежно придатний». Що ж тепер буде з такими особами?
Наразі залишається лише 3 варіанти. Визнання таких осіб:
придатними для військової служби;
тимчасово непридатними до військової служби — потребують лікування;
непридатними до військової служби.
При цьому закон, чітко встановлює, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом більше не зможуть звільнитись із служби за станом здоров’я на підставі висновку ВЛК про обмежену придатність до військової служби (зміни до ст.26 закону «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Важкі хвороби, що дають можливість оформити інвалідність, часто співпадають із хворобами, за наявності яких ВЛК приймає рішення, що особа є непридатною. А стани, зокрема, після хірургічного лікування дають право на визнання особи тимчасово непридатною. Це передбачає встановлення ВЛК строку для лікування/відновлення.
Так, до закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» додали норму про можливість перебування військового на безперервному лікуванні терміном до 12 місяців. При цьому, огляд ВЛК для вирішення питання про потребу в тривалому лікуванні проводитиметься не пізніше ніж через 4 місяці від початку лікування.
Такі особи в подальшому можуть бути звільнені зі служби через визнання їх непридатними до військової служби. Але знову ж таки ключовим є рішення ВЛК, що особа є непридатною.
Утім, цим же ж законом «обмежена придатність» залишається в законодавстві. Так, змінами до абз.5 п.2 розд.II «Прикінцеві та перехідні положення» закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» від 28.06.2023 №3161-IX, де визначено підстави виплати додаткової винагороди в розмірі 20100 грн. законодавцями залишено категорію військовослужбовців, які визнані ВЛК «обмежено придатними» до військової служби.
Отже, після 4 травня поточного року всі громадяни України, що раніше були визнані «обмежено придатними» до служби, будуть зобов'язані пройти повторний медичний огляд для визначення придатності до служби. Закон встановлює для цього 9-тимісячний строк.
Проте, Мінобороні ще необхідно буде змінити підзаконні нормативно-правові акти, зокрема наказ №402, аби ВЛК мали правове підґрунтя діяти за нормами, які затверджує новий закон.
Виплати родинам загиблих
Розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби, не може становити менше 15 млн грн., що не є новим. Ця сума вже закріплена в постанові КМУ №168. Тепер її продублювали на рівні закону.
Серед плюсів закону №3621-IX — це норми щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист такі як закріплення на законодавчому рівні:
можливості догляду військовослужбовцем за хворою дитиною;
вдосконалення положень щодо відпустки для лікування у зв’язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення;
уточнення умов отримання грошової компенсації за невикористану відпустку та інші.
Декларування для членів ВЛК
Воднчоас цим законом члени лікарсько-консультативних комісій звільняються від обов’язку подання декларацій про доходи.
Відсутність в особи обов’язку подання декларацій виключає і можливість притягнення її до відповідальності за їх неподання чи несвоєчасне подання. Ні для кого не секрет наскільки корумпованою в наш час є діяльність таких комісій, що неодноразово викривалось правоохоронцями та супроводжувалось гучними скандалами в пресі.
Впровадження цієї норми в життя ще більше розв’яже руки недобросовісним чиновникам, які будуть виведені з під контролю НАЗК.
Виїзд за кордон деяких категорій чоловіків-студентів
Студенти, згідно із законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову. Втім це не означає, що їм дозволено наразі виїжджати за кордон. Але такі обмеження поширюються не на всіх.
Так, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 22 років, які на денній формі вчяться на бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування) зможуть перетинати кордон у період воєнного стану.
Таке право матимуть учасники програм освітньої академічної мобільності та якщо вони прямують на навчання в іноземні вузи. Вони зможуть безперервно перебувати за кордоном не більше строку навчального семестру.
Для перетину потрібно такі документи:
довідка з місця навчання щодо направлення студента для навчання в іноземний заклад освіти, відсутності за результатами 2 останніх семестрів негативних оцінок і фактів перескладання заліків і екзаменів та підтвердження рівня володіння студентом мови викладання в іноземному вузі;
копія договору академічної мобільності (засвідчена вузом);
е-квиток студента (учня), перевірений засобами порталу «Дія»;
військово-облікові документи з відповідними відмітками ТЦК та СП.
Така практика не нова. Наразі є можливість перетину кордону на навчання для українських студентів або курсантів, які прямують для проходження практичної льотної підготовки в іноземні заклади освіти або в авіаційні школи. Вони можуть безперервно перебувати за кордоном не більше строку проходження такої підготовки.
Надання можливості вільно перетинати кордон для студентів, є позитивним кроком для зміцнення партнерства з іноземними вищими навчальними закладами та надання поштовху для підвищення освітнього та наукового потенціалу нашої молоді за межами України.
Утім, деякі вимоги постанови містять явні дискримінаційні положення.
Так, всі студенти денної форми, які вчяться на бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування) незалежно від віку сьогодні мають право на відстрочку від мобілізації. Однак, згідно з вимогами постанови №366, лише деякі з них зможуть скористатись можливістю перетину кордону — віком від 18 до 22 років. Такі положення не відповідають вимогам ст.24 Конституції, якою всім громадянам гарантуються рівні конституційні права і свободи та рівність перед законом. Вочевидь, що всі студенти які навчаються в однакових умовах, повинні мати право й на рівні можливості та права.