«Дзеркало тижня» друкує матеріали оточення Януковича з питань судової реформи
Після цієї зустрічі з В.Януковичем Ірина Федорів отримала нагороду від Генпрокурора Віктора Пшонки — за сприяння та співпрацю.
Видання «Дзеркало тижня» зробила пеерпост матеріалу про судову реформу авторства одіозної Ірини Федорів, яка раніше, попри свій незначний статус входила в оточення Віктора Януковича.
У матеріалі наводиться перелік Телеграм-каналів, які нібито «воюють проти реформи судової системи України», до яких одіозна журналістка приписала й «Закон і Бізнес».
Ця «війна», на думку І.Федорів, яку дублює zn.ua, полягає в тому, що перелічені Телеграм-канали «систематично дискредитують судову реформу, діяльність доброчесних суддів і провідних громадських організацій у секторі правосуддя, що ще більше підриває довіру суспільства до судової гілки влади».
Такий умовивід журналістки вже дивує своїм алогізмом. Адже ставиться знак рівності між судовою реформою (реальною, тобто задля посилення незалежності вітчизняної Феміди, а не тією, яку проводять останнім часом виключно на догоду нашим міжнародним партнерам), і якимись громадськими організаціями, які просувають в інформпросторі чи-то власні, чи-то замовні меседжі.
Прикметно, що у «ДТ» ці видання названі як такі, що «дискредитують судову систему», що походить на невдалий одеський гумор. Бо як можна ототожнювати «провідних громадських активістів» із судовою системою?! З іншого боку, такий самоназваний статус не робить їх чеснішими за осіб королівського роду. Принаймні, останні не вдаються до хитрощів і не прикриваються роботою на міжнародних партнерів задля уникнення мобілізації.
Між іншим, І.Федорів також далека від ідеалу доброчесності, оскільки відома причетністю до розкрадання Біличанського лісу. Крім того, у ЗМІ проходила інформація, що вона координувала роботу з розкрадання земель та лісового фонду селища Коцибинське, що під Києвом. А за часів президентства В.Януковича, попри свій статус депутата сільської ради, І.Федорів була вхожа до нього. Після однієї такої зустрічі навіть отримала нагороду від тодішнього генпрокурора Віктора Пшонки.
Потім, вже у післямайданні часи, аби відбілити репутацію, І.Федорів долучилася до «Руху «ЧЕСНО», співпрацювала із головним редактором «ДТ» Юілєю Мостовою та її чоловіком Анатолієм Гриценком. Та це не завадило отримати від колег у 2018 році антипремію «Унітаз року».
«Старі» зв’язки, певною мірою, пояснюють, чому цей перепост з’явився у zn.ua. Утім, автор, який його готував для «ДТ», або неуважно читав це псевдодослідження, або не знає історії власного видання. Адже, наприклад, як підставу для включення «ЗіБ» до свого переліку, І.Федорів зазначає: «У «Закон і бізнес» хвалили Януковича за його реформи і теплі стосунки з Росією, а він цю газету – за «об’єктивність і неупередженість».
Тоді дивно, чому в цьому переліку відсутнє «Дзеркало тижня», чий головний редактор Ю.Мостова так близько розташувалася поруч із В.Януковичем (див. фото) та й взагалі часто зустрічалася із останнім. До того ж, її чоловік, Анатолій Гриценко, перебуваючи на посаді міністра оборони, як стверджує слідство, збагатився на розкраданнях. Зокрема, його підозрюють у тому, що:
30.06.2005 видав наказ №365 про вилучення з балансу Васильківської КЕЧ району 11 будівель і споруд військового містечка №247 («Конча-Заспа») та їх безоплатну передачу до основних фондів Установи «28 Управління начальника робіт»;
листом від 28.04.2006 №220/171/д безпідставно без дозволу Кабінету Міністрів надав дозвіл останній на відчуження вказаного нерухомого майна;
листом від 06.06.2006 №220/2270 на адресу Київського міського голови зазначив про відмову МО від права користування вказаною земельною ділянкою військового містечка №247 площею 24 га. на користь ТОВ «Оста плюс», в результаті чого Міноборони втратило вказану ділянку вартістю 122,2 млн грн.
До речі, наразі екс-міністр мешкає у тій самій Кончі-Заспі й фігурує в інших справах, що розслідуються за фактами незаконного продажу військового майна.
Отже, якщо хтось поширює таку інформацію, то він, за логікою І.Федорів, дискредитує українську армію чи підриває довіру суспільства до влади в цілому?
Втім, це запитання не до одіозної журналістки, а до читача, який здатен відокремити гасла від фактів, доброчесність на словах — від доброчесності у справах і судову реформу від перетрушування суддів задля власних амбіцій.