Як уніфікувати практику слідчих суддів — суддя ВС
Натисніть на зображення, аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи.
Можливість касаційного оскарження окремих рішень слідчих суддів дасть змогу застосовувати механізми забезпечення єдності судової практики у проблемних питаннях.
Таку думку висловив суддя Касаційного кримінального суду Ігор Іваненко під час дискусії «Нарадча pro «Слідство без суду», інформує «Закон і Бізнес».
Він зауважив, що зараз це неможливо зробити без певних змін до кримінального процесуального законодавства, однак питання щодо можливості їх запровадження вже обговорюється.
Суддя нагадав, що Верховний Суд не має значного процесуального впливу на практику вирішення питань, які розглядаються слідчими суддями. Адже такі провадження розглядаються касаційним судом лише тоді, якщо виникає питання про можливість оскарження певного рішення слідчого судді до суду апеляційної інстанції.
Законодавчі зміни, які передбачатимуть можливість не лише апеляційного, але й касаційного оскарження окремих рішень слідчих суддів, на його думку, сприятимуть напрацюванню уніфікованих правових позицій, на які зможуть орієнтуватися суди нижчих інстанцій.
Крім того, І.Іваненко зазначив, що сторони судового процесу можуть бути незадоволені рішенням саме через те, що не розуміють мотивів його ухвалення, які інколи зводяться лише до цитування окремих положень закону. При цьому суддя акцентував на тому, що кожна сторона має ґрунтовно відстоювати свою позицію.
В межах дискусії також було порушено питання щодо обґрунтованості проведення обшуків, які відбуваються без ухвали слідчого судді. Суддя ККС зауважив, що обмеження права людини на приватне життя під час обшуку має відбуватися за рішенням суду.
Як виняток із цього правила у КПК передбачено можливість дізнавача, слідчого, прокурора проникнути до житла чи іншого володіння особи до постановлення відповідної ухвали слідчого судді, однак правове регулювання цього питання недостатньо деталізоване. Як наслідок, виникають суперечності в застосуванні певних положень КПК.
Він зазначив, що ККС уже висловлювався про те, що докази, здобуті в результаті проведення таких обшуків, навіть за умови постановлення надалі відповідної ухвали слідчого судді, мають визнаватися такими, що отримані з порушенням встановленої законом процедури, через відсутність чи недостатність підстав для проникнення в житло чи інше володіння особи.
І.Іваненко наголосив, що при вирішенні питання про наявність підстав для проведення обшуку важливим є збереження розумного балансу між необхідністю забезпечення ефективності роботи правоохоронних органів і забезпеченням неухильного дотримання прав людини. Тому при здійсненні досудового розслідування втручання у права людини має відбуватися пропорційно лише тією мірою, якою це необхідно в конкретному випадку.
Захід організовано комітетом Асоціації адвокатів України з судової практики спільно з комітетом ААУ з кримінального права та процесу.