На ризики недофінансування апеляційних госпсудів вказала РП
Аби ознайомитися зі звітом РП, натисніть на зображення.
Недостатнє фінансування апеляційних господарських судів є однією з причин погіршення якості правосуддя, зокрема, зволікання з термінами розгляду справ, що може призвести до збільшення кількості звернень до ЄСПЛ.
На цьому наголошено у звіті Рахункової палати за результатами аудиту ефективності використання бюджетних коштів на забезпечення виконання функцій та завдань апеляційними господарськими судами впродовж 2020-го —І півріччя 2023 рр., інформує «Закон і Бізнес».
Аудитори зауважили, що упродовж зазначеного періоду фінансові потреби апеляційних госпсудів було задоволено лише на 65—82%. При цьому тільки 0,1% виділялося на розвиток судів. Тож значна частина засобів інформатизації в АГС залишилася застарілою або в неробочому стані. Як результат, жоден АГС так і не був забезпечений комплексною системою захисту інформації, забезпечення відеоконференцзв’язком становило 80% потреби, а серверним обладнанням — 43%.
Як одну з причин недофінансування в РП назвали законодавчі розбіжності в частині фінансового забезпечення судів: згідно зі ст.148 закону «Про судоустрій і статус суддів» видатки на утримання судів є захищеними статтями державного бюджету, але Бюджетним кодексом це не передбачено.
Також аудитори відзначили проблему недостатньої укомплектованості судів суддями: на рівні 60—76%. Водночас, укомплектування апарату судів працівниками (на рівні 83,9—94,5%) перевищує укомплектування суддями, що створює ризики неефективного використання бюджетних коштів.
Брак суддів також спричинює відтермінування розгляду справ: станом на кінець 2022 року АГС не розглянули майже кожну четверту справу, а строк розгляду збільшився з 99 днів (у 2021 році) до 109 днів. Крім того, кількість змінених чи скасованих касаційною інстанцією рішень у 2022 році зросла на 21% порівняно з 2021 роком. Майже кожну четверту скаргу на рішення АГС повністю чи частково задоволено.
Аудит РП також установив, що АГС використали 5 млн грн. бюджетних коштів із порушенням законодавства, 25 млн грн. витратили непродуктивно, понад 33 млн грн. — неекономно, понад 22 млн грн. — з порушеннями вимог ведення бухгалтерського обліку та допустили неефективного управління 9 млн грн.
Зокрема, йдеться про виплати окремим суддям, які фактично не здійснювали правосуддя. Наприклад, у Львівському АГС, що перебуває у стані ліквідації з 2018 року, працювали судді, відряджені до Західного АГС. Вони не здійснювали правосуддя, але їм було виплачено 16,5 млн грн. суддівської винагороди. Крім того, судді Північного АГС, який не здійснював правосуддя через підозру у вчиненні кримінального правопорушення, виплачено 2,1 млн грн. суддівської винагороди.
«Неповне кадрове, фінансове та матеріально-технічне забезпечення державою апеляційних господарських судів з одного боку, підвищує навантаження на бюджетну систему, а з іншого — створює передумови для недосягнення судами основної мети — якісного та своєчасного судочинства», — заявив відповідальний за проведення аудиту член РП Геннадій Пліс.
З огляду на такі недоліки, РП рекомендувала, зокрема ДСАУ, ініціювати перед Комітетом ВР з питань правової політики розгляд питання про врегулювання неузгодженості ч.2 ст.148 закону «Про судоустрій і статус суддів» зі ст.55 БК щодо визначення захищеними статтями державного бюджету видатків на утримання судів; а також про внесення змін до закону щодо унеможливлення виплат суддівської винагороди суддям, які не здійснюють правосуддя.