Коли можна оскаржити договір міни земельними ділянками — ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Як наявність підстав для визнання правочину недійсним, так і порушення суб’єктивного цивільного права або інтересу особи має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасовуючи попередні рішення у справі №145/900/20 та постановивши нове — про відмову в позові, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі Особа 1, Особа 2 звернулись з позовом до Особи 3 про визнання недійсним договору міни ділянок, вказавши, що оспорюваний договір укладений з порушенням п.15 розд.Х «Перехідні положення» Земельного кодексу та ст.14 закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» №899-IV.
При задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, указав, що обміняними можуть бути тільки ділянки за схемою «пай на пай» та лише у випадку, передбаченому ст.14 закону №899-IV, про що зазначено у правовому висновку ВСУ у справі №6-464цс16, викладеному у постанові від 12.10.2016.
Натомість, ВП ВС у постанові від 15.05.2019 у справі №227/1506/18, відступила від висновку ВСУ щодо застосування пп.«б» п.15 розд.Х «Перехідні положення» ЗК (у редакції, що була чинною до 1.01.2019), стосовно можливості обміну земельних ділянок сільськогосподарського призначення лише за схемою «пай на пай».
Як зазначив КЦС стосовно обставин у цій справі, відповідно до договору міни земельних ділянок від 11.02.2020 Особа 1, Особа 2 поміняли належну їм на праві власності ділянку площею 3,7459 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на належну ОСОБА_3 земельну ділянку площею 3,2331 га, з таким самим цільовим призначенням. Отже, за сторони обмінялися сформованими земельним ділянками з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Натомість, КЦС дійшов висновку, що Особа 1, Особа 2 не обґрунтували, яким чином порушені їх права внаслідок укладення договору міни, за умови, що спірні земельні ділянки, якими обмінялися сторони, є сформованими.
Аргументи касаційної скарги Особи 3 про те, що ст.371 ЗК чітко, недвозначно передбачає, що для того щоб укласти договір міни земельними ділянками сільськогосподарського призначення потрібно щоб обидві ділянки мали однакову нормативну грошову оцінку або різниця між цими оцінками становила не більш як 10%, колегія суддів відхилила, оскільки абз.2 ч.2 ст.371 ЗК стосується земельних ділянок державної або комунальної власності.