Спадкування боргу, звільнення сумісника, статус переселенця — в огляді КЦС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Правовідносини, що виникли між позикодавцем і позичальником, після смерті останнього трансформуються в зобов’язальні правовідносини між позикодавцем та спадкоємцями позичальника і вирішуються в порядку ст.1282 ЦК.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасовуючи попередні рішення у справі №409/479/17, інформує «Закон і Бізнес».
Судами встановлено, що між Особою 1 та Особою 3 укладено договір позики у вигляді поворотної фінансової допомоги, яку останній зобов’язався повернути до січня 2018 року, що Особа 3 підтвердив розпискою. Останній помер, його правонаступником є дружина, яка залучена судом до участі у справі зі сторони відповідача.
Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено. Із посиланням на висновок судово-почеркознавчої експертизи, встановлено, що всі рукописні записи в договорі позики та розписці виконані Особою 3 під впливом тимчасових (епізодичних) збиваючих факторів природного характеру, таких як незвичний психофізіологічний чи емоційний стан (хвилювання, страх тощо), що в сукупності з іншими доказами, свідчить про вчинення оспорюваного правочину під впливом насильства.
Проте КЦС зауважив, що позичальник за життя вимог до позикодавця про недійсність договору позики не заявляв. Крім того, беручи в борг кошти, спільним майном не розпоряджався, тому отримання згоди другого з подружжя не потрібне, оскільки цей правочин не стосується розпорядження спільним майном.
Крім цієї справи, в огляд практики КЦС за листопад 2023 року включені й низка інших.
Так, у спорах, що виникають з питань захисту права власності, зазначено, що проживання дитини з одним із батьків та існування в іншого заборгованості зі сплати аліментів не є підставою для збільшення частки в майні.
У спорах, що виникають із трудових правовідносин, звернено увагу на те, що втрата чинності лише 22.11.2022 постановою КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 3.04.1993 №245 не свідчить про правомірність її застосування до правовідносин щодо звільнення сумісника в період з 19 липня до 22 листопада 2022 року. Адже КЗпП у редакції, чинній з 19.07.2022, має вищу юридичну силу, ніж підзаконний нормативно-правовий акт, і не передбачає такої підстави для розірвання трудового договору, як звільнення з роботи за сумісництвом у зв’язку з прийняттям на цю роботу працівника, який не є сумісником.
У спорах, що стосуються питань процесуального права, наголошено, що заява про встановлення факту вимушеного переселення особи з окупованої території України, метою якої є визначення статусу заявника як особи, що перебуває під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 з відповідними правовими наслідками, підлягає розгляду в порядку окремого провадження.