Коли наявність висновку органу опіки і піклування не є обов’язковою — ВС

Передбачена чч.4 та 5 ст.19 Сімейного кодексу обов’язковість висновку органу опіки та піклування у відповідних категоріях цивільних справ не може абсолютизуватися.

На цьому наголосила об’єднана палата Касаційного цивільного суду, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій у справі №523/19706/19, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі мати звернулася до Одеської міської ради як органу опіки і піклування з метою визначення місця проживання їх з відповідачем спільної дитини, подавши документи, визначені п.72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженому постановою КМУ від 24.09.2008 №866. У своєму висновку орган опіки та піклування зазначив, що не має достатньо підстав для остаточного висновку щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, оскільки батько на засідання ради не з’явився, а встановити його місце знаходження не вдалось.

ОП КЦС зазначила, що у разі, якщо з тих чи інших причин такий висновок отримати не можна, суд має вирішити спір за наявними доказами. Якщо з тих чи інших причин орган опіки та піклування відмовиться надати свій висновок, коли за приписами чч.4 та 5 ст.19 СК надання ним такого висновку є обов’язковим, ця обставина не означає неможливості розгляду та вирішення спору. Протилежний підхід є рівнозначним відмові у доступі до правосуддя і означав би порушення положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, у постанові відзначено, що зазначений підхід має загальний характер і є цілком справедливим для випадків, коли не було отримано письмового висновку органу опіки та піклування при розгляді справ, де участь органу опіки та піклування є обов’язковою, з огляду на неможливість надати такий висновок, зокрема, у зв’язку із перебуванням дитини за межами країни чи на непідконтрольній території, неможливості встановити місце фактичного перебування дитини з одним із батьків тощо

Водночас, як зазначив в окремій думці суддя КЦС Василь Крат, у цій справі, з урахуванням причин неможливості органнім опіки і піклування надати висновок, ОП не було підстав робити висновки щодо застосування чч.4 та 5 ст.19 СК про необов’язковість висновку органу опіки та піклування у спорах щодо визначення місця проживання дитини. Такий висновок міг бути зроблений лише у контексті випадків зловживання правами одним із батьків (неповідомлення місця проживання, ухилення від обстеження умов проживання тощо). Ця справа не стосувалася випадків перебуванням дитини за межами країни, перебуванням дитини на непідконтрольній території тощо.

По суті ОП КЦС відступила від численних висновків касаційного суду, які стосуються обов’язковості висновку органу опіки та піклування у спорах щодо визначення місця проживання дитини, конкретизувавши його таким чином, що є загальне правило про необхідність висновку, з якого можуть бути винятки. При цьому, не зазначивши про конкретизацію попередніх висновків касаційного суду.

Закон і Бізнес