ВРП не виявила підстав для покарання судді, який дозволив обшук у КС
Натисніть на зображення, аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи.
Юридична невизначенність у нормах КПК стосовно неявки в судове засідання автора клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів не може слугувати підставою для притягнення слідчого судді до дисциплінарної відповідальності.
На це звернула увагу перша дисциплінарна палата ВРП, розглянувши дисциплінарну скаргу на суддю Печерського районного суду м.Києва Олега Білоцерківця, повідомляє «Закон і Бізнес».
Як поінформувала доповідач, член ВРП Алла Котелевець, 9.11.2020 до провадження слідчого судді О.Білоцерківця надійшло клопотання Державного бюро розслідування у межах кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.344 КК, яке відкрито за заявою народного депутата Ярослава Юрчишина.
Це розслідування стосувалося ухвалення КС рішення від 27.10.2020 №13-р/2020 у справі щодо конституційності окремих положень закону «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу. Як пояснювали в ДБР, ухвалення такого рішення «викликало значний суспільний та міжнародний резонанс» щодо неоднозначного трактування оспорюваних положень. Тож у слідчих виникла необхідність отримати доступ до речей і документів, які були виготовлені під час підготовки та розгляду відповідного подання народних депутатів.
О.Білоцерківець своєю ухвалою повністю задовільнив це клопотання, надавши дозвіл слідчим ДБР на такий доступ з можливістю вилучення речей і документів згідно з переліком.
У дисциплінарній скарзі Конституційний Суд вказував на грубе порушення суддею норм КПК, зокрема, на порушення правил підслідності, неповідомлення Суду про розгляд такого клопотання та його розгляд без участі представника КС.
У письмових поясненнях О.Білоцерківець навів свої аргументи, якими заперечив твердження про порушення ним вимог КПК під час прийняття цієї ухвали.
ПДП ВРП зазначила, що КПК визначає умови надання дозволу на доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Відзначено, що, враховуючи юридичну адресу ДБР (вул.Грушевського в м. Києві), клопотання було спрямоване саме до Печерського районного суду м.Києва.
Крім того, зауважено, що юридична невизначенність стосовно неявки в судове засідання автора клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів унеможливлює вжиття слідчим суддею відповідних заходів реагування. Це, своєю чергою, не може слугувати підставою для притягнення слідчого судді до дисциплінарної відповідальності.
Стосовно розгляду клопотання за відсутності представника КС, ПДП ВРП зауважила, що згідно з ч.2 ст.163 КПК таке клопотання може розглядатися без виклику особи, якщо будуть доведена наявність ризиків знищення таких речей і документів. У клопотанні звернуто увагу на існування такого ризику.
Також ПДП ВРП дійшла висновку, що О.Білоцерківець, послуговуючись наданими КПК дискреційними повноваженнями, міг розглянути клопотання за відсутності представника КС.
Стосовно відсутності мотивів прийняття такого рішення, на чому наголошувалося в скарзі, зазначено, що оцінка допустимості та належності таких мотивів до компетенції ВРП не входить.
Відповідно, члени ПДП ВРП не знайшла підстав для притягнення судді О.Білоцерківеця до дисциплінарної відповідальності.