Докази недієздатності: хто і коли повинен їх подати, вказав ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
При зверненні із заявою про визнання фізичної особи недієздатною не застосовується вимога про необхідність подавати одночасно докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасовуючи попередні рішення у справі №569/4466/23, інформує «Закон і Бізнес».
Законодавець у справах окремого провадження наділив суд можливістю за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
У цій справі син звернувся із заявою про визнання матері недієздатною та призначення його опікуном.
Суд першої інстанції залишив цю заяву без руху для виправлення недоліків: зазначення доказів, які підтверджують обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, та долучення доказів, що підтверджують такі обставини.
Позивач подав заяву про усунення недоліків, у якій зазначив, що відповідно до вимог чч.1, 2 ст.76 ЦПК доказом є, зокрема, висновок експерта. У заяві міститься клопотання про проведення судово-психіатричної експертизи та зазначено, що висновок експерта і буде таким доказом.
Але суд, посилаючись на ч.1 ст.83 ЦПК, вважав, що заявник не виконав вимоги ухвали, оскільки не долучив докази: виписки з історії хвороби психіатричних закладів (амбулаторної картки хворого), довідки про знаходження, перебування на обліку особи у психіатричних лікувальних закладах тощо. Тобто не надав жодних доказів. Апеляційний суд залишив ухвалу без змін.
Проте КЦС зазначив, що збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК.
Законодавець визначив на рівні процесуального закону особливості, пов’язані з розглядом справ окремого провадження. Такі особливості проявляються в тому, що при розгляді справ не застосовуються положення щодо змагальності (ст.12 ЦПК) та меж судового розгляду (ст.13 ЦПК). Законодавець наділив суд можливістю за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Тільки в окремих випадках є необхідність подання разом із заявою доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини (наприклад, у ч.2 ст.318 ЦПК).
Натомість у ч.3 ст.297 ЦПК не міститься вимоги подати разом із заявою про визнання фізичної особи недієздатною докази, що підтверджують викладені обставини.
Таким чином, КЦС констатував, що суди зробили помилковий висновок про визнання неподаною та повернення заяви.