Закон і Бізнес


Коли неявка прокурора в апеляцію не є порушенням конвенції — ЄСПЛ


Натисніть на зображення, аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи.

14.12.2023 10:23
1860

Відсутність сторони обвинувачення під час апеляційного перегляду судом постанови про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП, не порушує ст. 6 конвенції.


Про це йдеться у рішенні Європейського суду з прав людини від 16.11.2023 у справі «Figurka v. Ukraine», інформує «Закон і Бізнес».

У листопаді 2020 року на водія було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КпАП через керування транспортним засобом з ознаками сп’яніння та відмову пройти медогляд.

Розглянувши справу за відсутності сторін, районний суд призначив йому штраф у розмірі 10200 грн з позбавленням права керування автомобілем на рік. Водій оскаржив цю постанову до апеляційного суду.

Тернопільський апеляційний суд, розглянувши у квітні 2022 року справу за участю заявника та його адвоката і без участі сторони обвинувачення, допитавши заявника, дослідивши письмові матеріали справи й відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, залишив без змін постанову суду першої інстанції.

У скарзі до ЄСПЛ заявник стверджував, що відсутність сторони обвинувачення рід час розгляду його апеляції ставила під сумнів безсторонність цього суду всупереч §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Високі судді нагадали свою усталену практику, згідно з якою наявність безсторонності для цілей §1 ст.6 конвенції визначається відповідно до суб’єктивного критерію, де враховуються особисті переконання та поведінка конкретного судді, тобто наявність у судді будь-яких особистих упереджень або необ’єктивності в певній справі, а також відповідно до об’єктивного критерію, тобто чи забезпечував сам суд, зокрема його склад, достатні гарантії для виключення будь-яких законних сумнівів у його неупередженості.

Тож, з одного боку, ЄСПЛ зазначив, що відсутність сторони обвинувачення у провадженні дійсно може порушити питання безсторонності суду та створити труднощі в реалізації обвинуваченим своїх прав.

Утім, з іншого, високі судді не побачили ознак того, що апеляційний суд, за відсутності сторони обвинувачення, взяв на себе її функції. Окрім того, заявник не був позбавлений свободи, на власний розсуд обрав собі захисника та мав повну можливість підготувати свій захист.

Суд також урахував предмет цієї справи, який стосувався незначного порушення правил дорожнього руху, за яке не передбачено покарання у вигляді позбавлення волі — категорії правопорушень, до яких гарантії ст.6 конвенції в її кримінальному аспекті з повною суворістю не застосовуються. На думку ЄСПЛ, заявник не вказав на жодні конкретні обставини, які б змусили його засумніватися в неупередженості суду.

Тож ЄСПЛ не визнав, що у даному випадку не було порушення §1 ст.6 конвенції.

Закон і Бізнес