Коли досягнення дітьми повноліття не припиняє спору про розмір аліментів — ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Сам по собі факт досягнення дітьми повноліття до ухвалення судом рішення по суті спору щодо розміру аліментів не може бути підставою для закриття провадження через відсутність предмета спору.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасовуючи попередні рішення у справі №522/3680/22, інформує «Закон і Бізнес».
Спір стосувався збільшення розміру аліментів, які стягуються на користь дітей. Позивач вважала, що розмір стягуваних з відповідача аліментів надто низький та не відповідає його доходам.
Суд першої інстанції, рішення якого залишив без змін апеляційний суд, закрив провадження на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК у зв’язку з відсутністю предмета спору, оскільки дітям, які народилися в один день, виповнилося 18 років.
Своєю чергою, КЦС указав, що п.2 ч.1 ст.255 ЦПК передбачає, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв’язку з цим не залишилося неврегульованих питань або вони врегульовані самими сторонами.
На момент подання позову дітям виповнилося 17 років, а на час постановлення ухвали про закриття провадження — 18 років.
КЦС зауважив, що у контексті п.2 ч.1 ст.255 ЦПК предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред’явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування після відкриття провадження, воно не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування.
Тож місцевий суд не мав визначених процесуальним законом підстав для закриття провадження на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК.
КЦС зазначив, що на час відкриття провадження у справі і до моменту досягнення дітьми повноліття між сторонами існував спір щодо розміру аліментів. Тому судам необхідно було з’ясувати, чи у зв’язку із цим між сторонами не залишилося неврегульованих питань, та розглянути по суті заявлені позовні вимоги, а в разі їх необґрунтованості — відмовити в їх задоволенні через безпідставність чи недоведеність згідно з вимогами ЦПК.